Одна з картин, представлених на виставці "Мікеланджело. Автентичне і приписане" у музеї Штедель, що у Франкфурті-на-Майні, демонструє, як геній одного разу втратив терпець. Побачивши, як невміло один з його учнів намагається скопіювати мадонну з немовлям з картини, написаної самим майстром, він не витримав, видер малюнок з рук учня, перегорнув його і на зворотному боці намалював інший, значно складніший і майстерніший варіант картини. А для того, щоб не надто кмітливий хлопець все добре зрозумів, учитель ще й написав збоку: "Рисуй, Антоніо, рисуй безперервно, не витрачай часу на дурниці". Та Антоніо Міні був ще далеко не найгіршим серед учнів Мікеланджело.

Цей епізод дає відповідь на запитання, чому великий художник так радо працював на самоті і не надто охоче брав учнів. Щоправда, він не пояснює, чому майстер, який міг обирати собі найкращих учнів, завжди зупинявся на нездарах.

Про що зраджують уста,
очі та руки

"У мистецтві Ренесансу рисунок був основою усього", - розповідає куратор виставки Мартін Зоннабенд. Мікеланджело Буонаротті (1475 - 1564), який здобув освіту у Флоренції, малював безперервно - коли нотував у записнику ідеї для власних полотен та фресок і навіть коли обдумував пропозиції для своїх колег. Одного разу він здивував своїх учнів, намалювавши їм дивовижну істоту із надзвичайно довгою шиєю - жирафу, яку він бачив при дворі Медічі.

Франкфуртська виставка дуже переконливо демонструє, наскільки неперевершеним майстром рисунка був Мікеланджело. Його вміння передавати пластику, відшліфоване роботою зі скульптурами, знання людської анатомії дозволяли створювати фігури, які виглядають дуже живими.

На виставці представлені 24 картини, серед них частина привезена з Лондона, Флоренції та Рима. Окрім оригінальних авторських робіт, є і копії, а також кілька картин, довкола авторства яких досі точаться суперечки - частина дослідників приписує їх учням майстра, інші вважають, що автором є сам метр. Такі суперечки призвели до того, що протягом останніх років кількість приписуваних Мікеланджело робіт зменшилася із 900 до 200.

Виставка дає відвідувачам можливості порівняти деякі оригінали з копіями. Наприклад, рисунок руки авторства Мікеланджело з Британського музею у Лондоні і технічно довершену копію імовірно авторства Алессандро Аллорі, художника кінця XVI століття. Ця копія зберігається у музеї "Штедель" у Франкфурті-на-Майні. Лондонський оригінал демонструє м'якші контури, більш пластичні лінії, індивідуалізовані риси обличчя, реалістичніше зображений торс. Ісус, зображений Мікелан­джело, нагадує скульптуру з мармуру, тоді як копія радше схожа на воскову фігуру.

Ясна річ, можна і не погодитися з цим твердженням, вважати його дріб'язковим, адже обидва рисунки надзвичайно майстерні. Мабуть, для багатьох відвідувачів питання оригіналу і копії не такі вже й важливі, головним є естетичне задоволення, отримуване від тої чи іншої картини. Але питання авторства дуже важливі для мистецтво­знавців. А крім того, існує ще аспект фетишистського ставлення до оригіналу, людина зовсім по-іншому почуває себе, коли знає, що роздивляється саме оригінал, а не копію. І це не жарти. Генії за­слуговують на особливу повагу.

Талановитий
і віртуозний

Зрозуміло, Мікеланджело був надзвичайно обдарованим, віртуозним художником. На одній із картин франкфуртської виставки, яку можна з пев­ністю приписати майстрові, зображені м'язи шиї вродливого юнака. Якщо роздивитися зображення уважніше, можна побачити, як майстер досягає ефекту оптичного зображення, змінюючи силу натискання крейди на папір. Одне лише це вражає і примушує відчувати особливе захоплення.

Відомою є тенденція майстра обирати собі не надто здібних учнів, якими ставали переважно сини з аристократичних родин або ж слуги художника. Над власними ж картинами він переважно працював сам. І навіть виконуючи такі великі замовлення, як фреска "Страшний суд" у Сікстинській капелі, він кожен штрих робив власноручно, не довіряючи нікому.

Це відрізняє манеру роботи Мікеланджело від його найбільшого конкурента Рафаеля, який мав дуже багато учнів і доручав їм виконувати частину роботи на власних полотнах. "Рафаель був кращим менеджером, він умів делегувати повноваження, - каже Зоннабенд. - А Мікеланджело цього так і не навчився".

Виставка "Мікеланджело. Автентичне і приписане" експонуватиметься у музеї "Штедель" у Франкфурті-на-Майні до 7 червня.

Франкфурт-на-Майні