У вівторок, 4 квітня, о 18.00 в Медіатеці (вул. Мулярська, 2-а) “Видавництво 21” запрошує львів’ян і гостей міста відвідати презентацію українського перекладу автобіографічного роману Марека Гласка “Красиві двадцятилітні”. Переклад здійснив Олександр Бойченко, який також є автором післямови “Ситий днями”. Під час презентації він розповість про саму книгу та її автора, а також поспілкується з присутніми про хорошу літературу і те, що її такою робить.

Роман “Красиві двадцятилітні” вийшов у 1966 році в Парижі як один із томів бібліотеки “Культура”. Але в Польщі його опублікували лише в 1988-ому та й то з цензурними купюрами.

Як зазначено в анотації до українського видання, “Красиві двадцятилітні” – це автопортрет культового польського письменника 50-60-их років Марека Гласка на тлі комуністичної Польщі та не набагато розумнішої Франції, упокореної Німеччини і войовничого Ізраїлю, а також ідеологічного тиску і богемних розваг, міліцейського шантажу і нічних ресторанів, психіатричних клінік, в’язниць і борделів. Написана “дивною мішаниною жаргону, урядових повідомлень, лексики вулиці й партійних зборів”, ця пародія на автобіографію, попри весь її художній вимисел, є одним із найправдивіших літературних відображень найбрехливішої епохи в історії Східної Європи і найвідомішою книжкою автора, яка дотепер здобуває численних прихильників у всьому світі”.

У “Красивих двадцятилітніх”, як і в усій творчості Марека Гласка, відображене його загострене та критичне сприйняття дійсності. Трагічне тут переплітається з комічним, іронія межує з вразливістю. Автор уникає пафосу, не агітує за свою правду, а збирає картину світу із правдивих моментів, залишаючи право робити висновки читачеві.

“Внутрішня вразливість і зовнішня брутальність, імпульсивна щирість і хитрий розрахунок, бездонний розпач і безжалісний гумор, одне велике кохання і сотні юних коханок, безглузді п’яні дебоші і безкомпромісна війна за людську гідність: які риси в цьому портреті митця замолоду слід вважати більш реалістичними? – каже про Марека Гласка Олександр Бойченко. – Гадаю, для читача це питання другорядне. Життя Марека Гласка давно перетворилося на міф, а для міфу його власна логіка, здатна примирювати бінарні опозиції, важливіша за емпіричні докази”.