З-поміж музичних імпрез останніх днів уже афішами вирізнявся "Вечір серенад" у Львівській філармонії, який
21 березня репрезентував Академічний камерний оркестр "Віруози Львова" під керівництвом Сергія Бурка та Володимира Дуди. Всі, кому пощастило відвідати цей концерт, відзначили вдалу програму виступу та гармонійно підібраний репертуар, який якнайкраще відповідав настроям передчуття весни.

Первісно, як відомо, серенадами називали пісні, які трубадури виконували вечорами під вікнами прекрасних дам. Ця музика й досі здатна повертати хвилини романтики, краси і галантності. Як-от Серенада англійського композитора зламу ХІХ - ХХ ст. Едварда Елгара, якою розпочався вечір. До речі, першим її виконавцем був... жіночий оркестр під орудою самого автора. Й через понад сто років ця музика не втратила свої жіночної витонченості, а "Віртуози Львова" зуміли передати чистоту і прозорість звучання, камерну атмосферу та найтонші емоційні нюанси серенади з Туманного Альбіону.

Продовжила "вечірні проходи історією музики" слов'янська тематика Серенади Антоніна Дворжака. Чеський романтик писав її впродовж 111 днів, котрі можна було назвати одними із найщасливіших у його житті - народження первістка, початки популярності та ви­знання. Невипадково настрій Серенади вирізняється не лише просвітленістю, але й особливою життєрадісною енергією окремих частин - урочистого вальсу, барвистого скерцо, імпульсивного аллегро.

У другому відділі концерту прозвучала Серенада для струнного оркестру Петра Чайковського. Написаний 1880 року твір упродовж усього свого сценічного життя мав особливий успіх. Вважав його вдалим навіть сам автор, котрий, як відомо, був доволі самокритичним. Про те, що композиція належала до однієї із улюблених самим Чайковським, може свідчити її неодмінне виконання у всіх гастрольних турне композитора. І справді: сповнена розкішних мелодійних ліній, сплетінь співучих пасажів  та витончених емо­ційних потоків, ця музика, схоже, не лише звучить сама, але спонукає співзвучати серця слухачів. Намагалися додати їм співучості й "Віртуози Львова", та, на жаль, у фіналі на "піанісимо" їх голоси почали потрохи "зриватися". Ситуацію реабілітувало лише виконання "на біс" другої частини Серенади - Вальсу. Хоч цей сюрприз скидався на запрограмований, адже оголосили про нього ще перед початком відділення концерту, навряд чи така передбачуваність уже вплинула на настрій публіки - піднесений, романтичний, весняний...