Днями у Харкові відкрився культурний форум “ПогранКульт: ГаліціяКульт”, над яким працювали 300 митців Галичини та Слобожанщини. У програмі, розрахованій на два тижні, понад 80 культурних подій, головна мета яких – познайомити Слобожанщину з Галичиною та за допомогою мистецтва налагодити між ними діалог. Усі заходи для відвідувачів безкоштовні. 

Кінопокази та концерти, театральні вистави та літературні читання, художні виставки, лекції та дискусії відбуватимуться на найрізноманітніших локаціях – від Харківського художнього музею до заводу “Турбоатом”. 

Масштабний культурний форум, організований благодійним фондом DOFA.fund, працюватиме у 6 напрямках: кіно, література, музика, театр, візуальне мистецтво та лекційно-дискусійна програма. У рамках “ГаліціяКульт” покажуть близько 20 документальних і художніх фільмів — учасників міжнародних кінофестивалів в Україні, США, Франції, Канаді. Літературна програма буде складатися з творчих зустрічей із письменниками, серед яких Тарас Прохасько, Юрій Андрухович та Володимир Єшкілєв. Гості форуму зможуть відвідати близько 15 музичних концертів і театральних вистав. 9 виставок представлять напрямок візуального мистецтва. Основна експозиція “ГаліціяКульт” у Харківському художньому музеї та “ЄрміловЦентрі” налічуватиме понад 200 творів живопису, скульптури, інсталяції та графіки зі Львова, Івано-Франківська, Києва та Харкова. В рамках лекційно-дискусійної частини форуму пройдуть обговорення із провідними істориками, соціологами та культурологами.

“ПогранКульт: Галіція­Культ” – третій із серії культурних форумів, що організовує український благодійний фонд DOFA.fund, який займається втіленням культурних проектів і спів­працює з провідними українськими та європейськими культурними інституціями. Два попередні форуми “Донкульт” у Києві (2014 р.) і Львові (2015 р.) були присвячені культурі та мистецтву Донбасу. Їх відвідали близько 25 тисяч людей. 

Виставка “ГаліціяКульт” представить більше 200 експонатів, які розмістилися на двох майданчиках — у Харківському художньому музеї та центрі сучасного мистецтва “ЄрміловЦентр”. Крім робіт провідних галицьких митців ХХ – початку ХХІ століття, куратори включили до експозиції архівні матеріали (документи, фотографії, відео), які допомагають глядачеві зрозуміти, як складалися старі та нові міфи про Галичину. 

Слово “гич” у галицькій говірці — це вигук радості і захоплення. Львівський гурт “ГИЧ-оркестр” грає експериментальну музику та співає пісні на вірші Павла Тичини та Володимира Сосюри, створює композиції на лірику Мар’яна Пирога, а також переосмислює усну народну творчість. У рамках “ГаліціяКульт” гурт зіграє просто неба на площі біля Харківського національного академічного театру опери та балету ім. Лисенка.

Львівський художник, номінант PinchukArtPrize Андрій Хір кілька років досліджує витоки українського фольклору та демонологію Карпат. Новим об’єктом його художніх інтерпретацій стали забобони. Сам митець називає проект “аматорською етнографією”, за першооснову якої взятий текст більш ніж столітньої давнини, а також фрази, вибрані з етнографічних праць відомих фольклористів початку XX ст.: В. Гнатюка, А. Онищука та В. Шухевича.

Європа переживає відродження націоналізму. У країнах колишнього соціалістичного блоку і СРСР особливо популярними стали радикально праві ідеї — держави звертаються до них у пошуках своєї ідентичності. За останні 25 років для українського суспільства націоналізм став одночасно як засобом позбавлення від російського впливу, так і прагненням стати частиною Європейського Союзу. Які витоки та ідеї націоналізму в Україні? Яку роль відіграв націоналізм в українській історії? Яким є націоналізм сьогодні в Україні і Європі, і чи є загроза повернення моделі класичної національної держави початку ХХ ст.? На ці та інші питання спробують відповісти учасники дискусії — історики та філософи зі Львова, Харкова та Києва — Олександр Зайцев, Михайло Мінаков, Василь Расевич, Сергій Наумов. Модератором дискусії виступить Володимир Склокін.

Представники Станіславського феномену – Юрій Андрухович, Тарас Прохасько, Володимир Єшкілєв – розкажуть про групу відомих письменників-постмодерністів із Івано-Франківська (у 1939 – 1962 роках місто називалося Станіслав). Всі вони приблизно одного віку, дружать один з одним, але їхні твори – це цілковите розмаїття тем, образів, засобів вираження. Станіславський феномен став справжнім мистецьким брендом, відомим не лише в Україні. На творчій зустрічі його головні герої розкажуть, які передумови цього явища, якою в їхніх творах постає Галичина, чому це більше проза і менше поезія.