"Гарна жінка має бути руда", - відповіла мені художниця Ольга Володарська-Іщук (чия виставка олійного живопису "Погляд у себе" відкрилася у галереї LvivArt) на запитання, чим тримає її біля себе рудоволоса красуня, яка мандрує - здебільшого як головна героїня - від картини до картини. І продовжила: "Принаймні рудоволоса жінка майже завжди є красунею для мене. Я витворила собі ідеальну модель, яка уже давно стала невід'ємною від мого життя. Бо цей колір, як ніякий інший, найбільше асоціюється з радістю, задоволенням, теплом, екстравагантністю, чого життю часто бракує".

Саме ось це - загальне відчуття сонячності та позитиву - у рамках виставки переживає  кожен. Ольга Володарська-Іщук не прагнула до цього зумисне. Просто ще з юності відчувала гостру потребу "створювати власний світ, в якому можна жити, особливо художнику, котрий, як правило, незахищений перед дійсністю". І намагалася це робити. А відтак тематика виставки є логічним продовженням того, що художниця, яка сьогодні викладає на відділенні дизайну в технологічному коледжі, робила раніше.

Ця друга персональна у її житті виставка у рідному місті (хоча вона чимало виставлялася в Україні та світі) є тільки черговою сторінкою буднів її героїв.

У творчому світі Ольги Володарської-Іщук усе можливо - справжнє місто на жіночому капелюшку, розквітлий сад у складках сукні, живі пташки у жіночому волоссі. Сприймаючи життя як театр, тяжіючи в роботах до активного декоративізму, підкреслено спрощуючи композиції, художниця усе ж не солодкава. Її карнавальний світ, в якому справді  вільно почуваються усі ці зна­йомі ще з дитячих казок П'єро, Коломбіни та інші герої, насправді не приторний і не ма­нірний.

"Отримавши запрошення на виставку "Погляд у себе", я насторожився, -говорив на відкритті мистецтвознавець Андрій Дорош. - Бо такий погляд, зазвичай, нічого доброго не віщує. Але ця виставка - підтвердження того, що жінки бачать світ інакше, ніж чоловіки. Відтак це їхнє бачення можна сприймати чи ні,  але загнати жінок у рамки у цій площині неможливо. За останні тридцять років  багато цінностей розмито. І цей живопис - свого роду реакція на божевільну дійсність. Власне він і є саме те, що потрібно, щоб знімати сучасні стреси".