Сучасний Центр української книги за власні кошти готовий подарувати Львову генеральний директор літературної агенції "Піраміда" Василь Гутковський за однієї умови - міська рада мала би виділити йому для цієї мети у довгострокову оренду земельну ділянку у межах міста площею
25 соток. Саме стільки - консультували Гутковського західні фахівці - необхідно, аби новозбудований центр був оптимальним. І саме про це, скерувавши відповідного листа міському голові та міським депутатам, він повів мову на тематичній зустріч, організованій Центром експертних досліджень та комунікації "Тема" під орудою Романа Онишкевича.

Отже, йдеться про те, що Василь Гутковський готовий  збудувати такий центр, який хоче назвати іменем  видатного нашого земляка-видавця Івана Тиктора, за власні кошти. Це цікаво, бо такого центру наше місто не має, як не має, виглядає на те, подібного й Україна. А він мав би включати у себе не лише книгарню, а сучасну друкарню, екскурсійний центр народження книжки, презентаційний центр з новітнім обладнанням, музей сучасної української книги тощо.

"Звісно, вітаю ініціативу Гутковського, але не маю щодо цього особливого оптимізму, - сказав на презентації ідеї голова Асоціації видавців та книгорозповсю­джувачів Львівщини Михайло Ватуляк. - Адже за час незалежності у Львові закрили 41 книгарню. Показово, що на місці останньої відкрили "Антикризову кнайпу". Підтримала його і проректор Львівського національного університету імені Івана Франка Марія Зубрицька, яка зауважила: попри внутрішнє бажання, Львів - не Париж, де є дві тисячі маленьких книгарень і навіть один великий книговидавничий центр, у нас набагато легше відкрити ресторан швидкої їжі, аніж інтелектуальний духовний центр.

Більшим оптимістом у сприйнятті виявився секретар земельної комісії Львівської міської ради Володимир Гірняк, що акцентував - оскільки від 1991 року Львів не заявив про себе знаковими проектами такого штибу, цей має усі підстави стати для нашого міста гарним шансом. Адже правові механізми для реалізації такої ідеї є, була би ще воля чиновників. Володимир Гірняк навіть назвав вулицю Липинського, на якій такий центр міг би реально постати. А В.Гутковський озвучив - на реалізацію ідеї йому, якщо буде сприяння влади, вистачить шість років.

Ідею підтримала комісія з культури Львівської міської ради в особі Наталі Усач. Однак, не забуваймо, у наших реаліях окремі люди часто-густо мало на що впливають, а у владних коридорах спочили виграшні і для громади, і для іміджу міста затії.

"Про такий центр я думав уже давно, - розповідав "Пошті" Василь Гутковський. - Що це не утопія, мене переконував приклад нашого співвітчизника Івана Тиктора, який щось схоже успішно реалізовував у 20-30-х роках ХХ століття, а я готовий втілювати сьогодні, враховуючи досвід і побажання часу. І це не голе бажання. Не потребую чужих фінансів, аби його реалізувати - готовий максимально вкласти власні із дивною, як на сьогодні, метою, аби книжка стала для читача ближча. Інвестувати в духовне - для мене не просто слова - за ними завжди бачив і бачу конкретну дію. У будь-яких ситуаціях - власну".

Цікаво, що ініціативу Василя Гутковського готові підтримати на владних рівнях в області. Але тоді уже не йтиметься про інтелектуальний центр для міста. А він - потрібен. Тому найближчим часом відбудуться громадські обговорення ідеї на різних рівнях, а сам ініціатор створить шляхову карту, як просувати ідею до її остаточної реалізації.