Виставка "Жінки світу" триває в "Зеленій канапі"

У цьому випадку я не вирішувала дилеми йти чи не йти на виставку "Жінки світу" до галереї "Зелена канапа".  Ім'я художника  Івана Проціва сама для себе вписала до десятки творців (чиї представлення намагатимусь не пропускати ніколи) ще кілька років тому, коли художник виставлявся у Національному музеї  у Львові.

Властиво, важить не те, що цей творець є членом Спілки художників України, заслуженим діячем мистецтв України, викладачем на кафедрі академічного живопису у Львів­ській національній академії мистецтв, автором та учасником багатьох експозицій в Україні та світі. А його погляд на світ, де майже завжди - міф, казка, легенда, його талант і його майстерність.

"Я не знаю у Львові іншого художника, який з таким жагучим енциклопедичним бажанням малював би усе, що його оточує, починаючи від найдрібнішої комахи, - говорив про Івана Проціва доктор мистецтвознавства Володимир Овсійчук. - А що стосується жіночих образів, то вони неймовірно прекрасні, чи мова йде про українок, чи азіаток, чи про мешканок Африканського континенту. Кожен демонструє, що жінка в будь-якому народі є характерною благородством емоцій та витонченими почуттями. Художник-ерудит, гуманіст і величезний естет, Іван Проців продумує кожен жіночий портрет до найменших деталей. І робить це насамперед за допомогою виразних ліній, що засвідчують його майстерність. Цей художник пропонує глядачеві власну гармонію, яка часто рве межі гармонії класичної, але водночас маємо до справи з митцем надзвичайно тонкої та високої художньої культури".

Як розповів Іван Проців "Пошті", серію жіночих портретів (які не стільки реальні, скільки асоціативні) він почав розробляти уже давно. Цікаво було вивчати не лише рідну, а й чужі культури, намагаючись відпускати у вільний лет свою фантазію та чуттєвість. А відтак - творити, припинаючи уявні образи до реального матеріалу - а йдеться про авторську графічну техніку, наближену до акварелі,- вбираючи їх у народну ношу та збагачуючи вартісними для тієї чи іншої уявної жінки деталями. Африканки інтригують художника  незакомплексованістю їхнього поводження чи вбрання, щирою безпосередністю натури, азіатки - цнотливістю, загадковістю, українки - всім хорошим, що тільки можна собі уявити. На сьогодні, створивши близько сімдесяти асоціативних жіночих портретів, Іван Проців не вважає цю тему для себе вичерпаною. Адже в жінці, скільки б її не пізнавав, таїна залишається завжди...

До речі, художник є готовим і до наступної виставки, яку має намір присвятити уже не жінкам, а власним міфологічним сюжетам...