Цієї неділі, 26 червня, у найбільшому виставковому просторі Львова – Палаці мистецтв – відбудеться відкриття масштабного всеукраїнського проекту “Килим. Сучасні українські митці”. Експозиція триватиме до 24 липня.

Ідея проекту  – об’єднати традиційне мистецтво і сучасне, актуалізувати етнічну культуру і надати додаткових “народних” смислів актуальному арту. “Як і тканий килим, на полотні якого містяться символи з різним змістовим напов­ненням і у якого завжди є два боки – лицевий і зворотний, сучасне мистецтво відображає різні складові дійсності – естетичні та ідейні, позитивні та негативні, лицевий та зворотний її бік. Завжди актуальні теми життя і смерті, мінливості людської долі, закодовані в килимових візерунках, з особ­ливою гостротою постають за нинішніх украй драматичних і бурхливих обставин існування нашої країни”, – каже співкуратор проекту “Килим. Сучасні українські митці” Ігор Абрамович.

У проекті беруть участь 20 авторів, кожний з яких покаже своє бачення традиційного мистецтва в сучасному світі. На виставці представлять живопис, скульптуру, інсталяції та відео-арт. 

“Однією з особливостей проекту є те, що він від початку задуманий як мандрівний: після Карпат поїде до Львова, потім до Києва і Харкова. І в кожному місті він розширюється, змінюється як за рахунок нових творів його учасників, так і за рахунок нових авторів”, – пояснює ще один співкуратор проекту Олександр Соловйов.

Проект стартував ще 8 квітня в селі Татарів Івано-Франківської області в арт-просторі Zenko Foundation на території готельного комплексу “Коруна”. Карпати були обрані для офіційного старту проекту невипадково, бо саме в Татарові розташований основний арт-простір Zenko Foundation. Так само невипадково другим містом, де буде показаний “Килим..”, стане не Київ, а Львів – західна культурна столиця України.

фото: Богдан Пошивайло

“Сучасне мистецтво має виходити за межі столиці, має ставати доступнішим”, – впевнений ініціатор проекту і засновник Zenko Foundation Зенко Афтаназів. Культурна децентралізація – вихід мистецтва за межі столиць – уже не перший рік є загальноєвропейським трендом. Україні час долучитися до нього.

Втім у Києві проект також експонуватимуть (із 17 серпня в “Мистецькому арсеналі”). А в жовтні “Килим. Сучасні українські митці” відкриють у харківському “ЄрміловЦентрі”.

Цього ж дня в Палаці мистецтв відбудеться відкриття ще однієї унікальної виставки, яку, щоправда, вже демонстрували в Києві. Йдеться про масштабний проект, що відтворює живу легенду та оповідає історію створення “Тіней забутих предків”. У Львові його демонструватимуть до 18 липня. Відвідавши виставку “Тіні забутих предків”, львів’яни і гості міста зможуть відчути себе причетними до етапного фільму українського кінематографа, яким захоплювалися режисери світового рівня: Андрій Тарковський, Мартін Скорсезе, Федеріко Фелліні, Мікеланджело Антоніоні, Акіра Куросава та Жан-Люк Годар.

Використання унікальних артефактів, залучення багатьох приватних і музейних колекцій, численні інтерв’ю зі свідками кінопроцесу та мультимедійність експозиції сприяють якнайповнішому заглибленню в світ “Тіней...”. Крок за кроком ви зможете прожити буремні 60-ті, надихнутись магією Карпат та відчути свою причетність до унікальної пам’ятки української культури.

В структурі виставки закладений “шлях” фільму. Дев’ять частин експозиції – дев’ять своєрідних етапів створення фільму міститимуть понад 100 артефактів, 20 ексклюзивних інтерв’ю, унікальних фото- та відеоматеріалів з архівів зйомок.

Уперше представлені розкадрування, зроблені Сергієм Параджановим, і такі ж невідомі роботи Георгія Якутовича – художника фільму; роботи Лідії Байкової, яка створила світ унікальних костюмів, та Федора Манайла – консультанта фільму.

Крізь усю експозицію проходить відлуння стрічки в роботах сучасних художників Миколи Малишка, Тіберія Сільваші, Андрія Хіра, Антона Логова, Сергія Панасенка, композитора Святослава Луньова, режисерів Ігоря Подольчака та Кирила Серебренникова.

Організаторами виставки є арт-центр Павла Гудімова “Я Галерея”, FILM.UA Group і Львівський палац мистецтв, а кураторами Павло Гудімов і Андрій Алферов.