Квотам на радіо бути!

Верховна Рада прийняла доопрацьований законопроект про мовні квоти на радіо. “Пошта” дізналася, коли він набуде чинності, як працюватиме і як його сприйняли українські виконавці

Після більш ніж піврічної роботи над законопроектом, чималої кількості суперечок і кількох провалених голосувань Верховна Рада України таки зобов’язала радіостанції виділяти частину ефірного часу для пісень українською мовою. На пленарному засіданні 16 червня за законопроект №3822-д про внесення змін до Закону України “Про телебачення і радіомовлення” (щодо частки пісень державною мовою в музичних радіопрограмах і радіопередачах) від 16.06.2016 р. проголосували 268 народних депутатів.
“Цей варіант враховує всі побажання музикантів, радійників, представників громадськості, депутатів та урядовців, – запевняє  віце-прем’єр-міністр В’ячеслав Кириленко. – Ведення квот – це не мовне питання. Це питання гуманітарної, а значить національної безпеки України. Щонайменше 35% пісень тепер на радіо гарантовано будуть лунати українською. Труднощі, що супроводжували прийняття цього закону, лише підтверджують, наскільки фундаментальними для України є питання національної ідентичності, які тепер прямо стали питаннями національної безпеки”.
Цей закон набуває чинності за чотири місяці з дня його публікації. Саме стільки часу дали радіостанціям для перебудови їхніх ефірів. Тож уже зараз пора звикати до нових правил і шукати більше україномовної музики. Документ передбачає поетапний перехід до встановленої квоти пісень державною мовою: протягом першого року вона повинна становити 25% у кожному проміжку часу з 7.00 до 14.00 та з 15.00 до 22.00, протягом другого – 30% і лише з третього року – 35%.
Крім того, він містить норму, відповідно до якої радіостанції повинні забезпечити не менше 60% добового обсягу ведення передач, у тому числі новиннєво-аналітичних блоків, розважальних передач (дикторами, ведучими радіопередач) державною мовою.  Її також впроваджуватимуть поступово – впродовж першого року після набуття чинності закону частка становитиме 50%, другого – не менше 55% і з третього – 60%.
“Думаю, ми будемо мати неймовірно великі наслідки для популяризації української мови, для популяризації української музики в українській державі. Для мене це принципове... Це та велика фундаментальна зміна, яка відбулася в Українській державі після Майдану”, – заявив після прийняття закону спікер ВРУ Андрій Парубій. 
Документом визначено, що при здійсненні радіомовлення телерадіоорганізації, які поширюють музичні твори, серед яких пісні офіційними мовами Європейського Союзу, відповідно до умов ліцензії, становлять не менш ніж 60% загального обсягу пісень, поширених протягом доби, мають забезпечувати частку пісень державною мовою не меншу від 25%.
За невиконання закону телерадіоорганізація, яка здійснює радіомовлення, сплачуватиме штраф у розмірі 5% загальної суми ліцензійного збору відповідно до ліцензії на мовлення (уже за три місяці Нацрада повинна ввести в дію нові правила видачі ліцензій.“Пошта”).
Обійти закон про мовні квоти на радіо буде складно, оскільки в ньому передбачений чіткий критерій – виконання пісні українською мовою.  Принаймні саме так вважає юрист Інституту масової інформації Роман Головенко.
“Тут простіше виконувати, оскільки є один критерій – українська мова. Бо якщо говорити про пісні українських виконавців, то тут про мову не йдеться, це різні речі. Тут можливі співдуети: одна людина з України, інша – ні, вже виникає питання, до якої квоти зараховувати таку пісню. Або можуть бути випадки, коли формально співаки українські, а працюють на ринок Росії”, – пояснює медіа-юрист.
Проте не виключає, що телерадіокомпанії можуть намагатися у відведений для української пісні час ставити інструментальну музику або ж розраховувати на неякісний моніторинг Нацради. 
За матеріалами Радіо Свобода,
“Дзеркало Тижня”, 1+1.
Євген Нищук, міністр культури України:
– Тривалий час в Україні саме політики розігрували мовне питання – як карту, як провокативний козир для свого електорату. І таким чином постійно спекулювали… Тому я, як керівник Міністерства культури, бачу свою місію в тому, аби популяризувати державну мову, утверджувати її й водночас об’єднувати суспільство, уникати відверто маніпулятивних, провокативних конфліктів, до яких, на жаль, вдаються окремі політичні гравці… Питання мовних квот у ефірі треба вирішувати послідовно, еволюційно, без демонстративного галасу, а співпрацею між медіавласниками та органами влади. Переконаний, що поступальний адекватний шлях, а не піар-провокації, буде ефективнішим, кориснішим. І стане тим шляхом, який об’єднає наше суспільство – в любові та шані до рідної української мови.
Михайло Ясинський, продюсер агентства:
– У цього закону є як свої плюси, так і мінуси. Плюс – передбачувана поява нових якісних пісень українською мовою, тому що погані пісні в ефір все одно брати не будуть. Мінус – прогнозоване зменшення середньої кількості радіослухачів і вплив цього факту на весь радіобізнес в цілому. І джаз, і танцювальна музика не завжди потребують вокалу, обидва ці стилі широко представлені в Україні прекрасними музикантами, проектами, продюсерами. У рамках встановленої квоти в Україні достатньо представників різних форматів. А якщо в подальшому їх буде не вистачати, з’явиться привід для пошуку та розкручування нових талантів. Передумов для закриття існуючих станцій не бачу, а законом до того ж передбачено ще два роки перехідного періоду. Закон навряд чи вплине на слухачів і музикантів. Вони знайдуть один одного в будь-якому випадку. А чи є ця законодавча ініціатива “добривом” або “асфальтом” – покаже тільки час. Я бачив багато стеблинок, які пролазили навіть крізь асфальт, і багато рослин, яким не могли зарадити жодні добрива. Радіобізнес – настільки потужна індустрія, що в разі якихось глобальних негативних наслідків для нього, думаю, зможе вплинути на перегляд цього закону.
Тіна Кароль, співачка:
– Радію, що сьогодні було прийнято зміни до Закону України “Про телебачення та радіомовлення”. Для мене було головним, щоб зміни були поступовими. Це дасть змогу безболісно прийти до збільшення обсягу державної мови в музичному, розважальному та суспільному просторі. Головне, що тепер у кожного буде час змінитися.
Дмитро Шуров, співак і музикант:
– Ми довгі роки жили за “залізною завісою”, яка закривала від нас можливості чути музику різних стилів і перебувати всередині світового музичного процесу. У підсумку маємо специфічний смак у середньостатистичної аудиторії. Більшість невибагливої музики, яка звучить в українському радіоефірі, – це відображення смаків масового слухача. Як то кажуть, попит диктує пропозицію. Квоти ж приведуть до того, що в нас просто з’являться нові треш-герої, які заповнять ефір приблизно тим же, що було раніше, тільки українським. Що ж робити? Рецепт тут один: розвивати смаки аудиторії. Сприяти тому, щоб вона навчилася швидко сприймати якісні новинки з усього світу. А для цього потрібно прибрати “залізну завісу”, давати слухачеві постійно музику нову, свіжу, причому не тільки англійську й американську – як флагманів світового музичного руху, але й нову українську музику.
Вадим Красноокий, фронтмен гурту MadHeads:
– Уже найближчим часом української пісні в ефірі стане більше. Мені приємно розуміти, що у Верховній Раді знайшлася достатня кількість патріотів, які підтримали нашу ініціативу незалежно від інтересів різних політичних сил. Звісно, це лише перший крок, який не вирішить всіх питань та проблем української музики і культури. Але оскільки цей крок є вдалим, мені дуже радісно спостерігати, як наша країна та наші люди змінюються на очах.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.4962 / 1.63MB / SQL:{query_count}