Роман Гі де Мопассана “Любий друг” – один із ключових для формування культурної свідомості людини. Історія сходження молодого чоловіка соціальною драбиною стала універсальним міфом про свободу і пристосуванство, любов та імітацію, щирість та лицемірство.

Мало що змінюється в людині упродовж останніх століть – прагнення досягти влади і достатку, використовуючи не лише власний розум, але й маніпулюючи почуттями інших людей, граючи в кохання і дружбу, нам знайоме не лише з класичної літератури, але й із особистого життя. У безсмертному романі Мопассана ця історія зображена зразково і переконливо. Любий друг (яких і серед нас може віднайтися чимало) захоплюється світлом суспільства, не приховує власної недосвідченості й залюбки вчиться задля кар’єрного зростання. Як подяку за навчання він відплачує любов’ю, яка для нього стає таким же інструментом, як і добрі манери, особистий шарм і старанність. Немає користі – немає кохання і вдячності… Хіба не зустрічалися нам такі історії на власних життєвих шляхах? У Мопассана перетворення талановитого юнака на цинічного гравця емоціями стає універсальним міфом, який через силу мистецького втілення здатний відвернути людину від цього згубного в далекій перспективі шляху.

Фільм режисера Філіпа Трібуа, який дивитимемося сьогодні о 18.30 у кав’ярні “Штука” (вул. Котлярська, 8), – це найкраща з численних екранізацій безсмертного роману класика французької літератури. Він вдало передає атмосферу, блиск та марноту вищого світу другої половини ХІХ століття, відображає складну павутину салонних стосунків, підносить силу жіночого кохання і девуалює цінність чоловічої дружби. Прекрасна гра акторів, бездоганні костюми та інтер’єри, динамічний сценарій з влучними діалогами приворожують до екрана з першої хвилини і не відпускають до кінця. Історія перетворення привабливого героя наближає міф до реальності та стає близькою, захопливою й переконливою.

Французи дуже шанують Мопассана. Цілу епоху, другу половину ХІХ століття, вони так і називають – “Час Мопассана”. І це справедливо. Навіть більше, Мопассан і зараз актуальний, для українців особливо. Тому впевнений: для тих, що по-справжньому люблять культуру, а відтак і літературу, кіно, цей фільм стане естетичним святом та інтелектуальним лабіринтом.

Тож приходьте! Говоритимемо про життя.