Пенелопа Крус, акторка, про Вуді Аллена та Хав'єра Бардема

Стрічка "Вікі Крістіна Барселона", на жаль, не потрапила в український прокат. Проте недавно вона з'явилася на полицях крамниць на dvd-диску. Картина вартує особливої уваги, зокрема, і завдяки участі у ній Пенелопи Крус. Актриса, що зіграла темпераментну та не надто врівноважену художницю Марію-Єлену, за роль у стрічці здобула першого серед іспанських актрис "Оскара" (за роль другого плану) та оберемок інших нагород дріб­нішого ґатунку.

А вперше вона з'явилася у цій ролі перед критиками та публікою на Каннському кінофестивалі, де, як завжди, охоче спілкувалася з журналістами на всі теми, крім особистих.

- Що Ви можете сказати про співпрацю з Вуді Алленом?

- Мої враження від роботи з Алленом просто казкові! Я надзвичайно рада бути тут разом з Вуді, Ребеккою Голл та багатьма іншими. Щаслива та пишаюсь тим, що є частинкою цього фільму, а також дуже вдячна Вуді за те, що він дав мені можливість зіграти роль Марії-Єлени.

- У фільмі герой Хав'єра Бардема змушує Вас розмовляти англійською. Вас це не дратувало?

- Через те, що герой Хав'єра шаленіє, коли я на людях розмовляю іспанською, ми говорили то англійською, то іспанською. Я в захваті, що Вуді надав нам таку можливість. Можливість переходити з однієї мови на іншу, імпровізувати, говорити те, що сказав би герой у тій чи іншій ситуації. Вуді справді надав нам цілковиту свободу дій. Однак коли розмовляла англійською, то боялася відходити від тексту ролі.

- Ви граєте по суті напівідеалізований американський тип латинської богині. Чи не вважаєте, що ці стереотипи є дещо перебільшеними для такої комедії, як ця?

- На мою думку, цікаво порівнювати різні стереотипи.

Під час того, як читала сценарій, багато сміялась, але коли почала готуватися до зйомок, вчити текст, то побачила тут не комедію, а драму. Чим далі, тим більше я починала занурюватись у життя Марії-Єлени, відчувати її біль. Забула про те, що раніше сміялась. А коли побачила фільм, то знову сміялась над сценами, які розсмішили мене під час читання тексту. Проте під час зйомок Вуді змусив забути про сміх. А на знімальному майданчику я була настільки занурена в драму моєї героїні, що грала не комедію, а трагедію. Щоранку приходила до Вуді з моїми записами, питаннями щодо минулого Марії-Елени, а Вуді відповідав: я поважаю різні методи, підходи до вивчення тексту, його розуміння, але вам насправді не потрібно робити усьо­го цього (сміється). Він ставився з повагою до різних акторських методів. Я надзвичайно вдячна, що він спрямував мене саме цим шляхом.

- У фільмі стосунки між вами, Скарлетт Йоганссон та Хав'єром Бардемом є дуже особливими. Чи прийнятні для Вас такі стосунки у реальному житті?

- Багато людей розпитували мене щодо стилю життя, який веде Марія-Єлена. Чи змогла б я жити таким життям? Ніколи не думала над цим. Коли працюю над якоюсь роллю, мені не обов'язково робити, думати і погоджуватись з усім, що робить моя героїня. Все, що від мене вимагається, - це розуміти свого персонажа. Марія-Єлена - дуже особлива. Я розумію її, але сама б чинила інакше. По-іншому у всьому, не лише щодо сексу утрьох. Для мене достатньо просто розуміти мою героїню. Мені не потрібно більше, мені не потрібно бути нею самою.      

- А що можете сказати щодо поцілунку зі Скарлетт Йоганссон?

- Мене не вперше про це запитують, але я досі не дала на нього відповіді, бо цієї відповіді нема. Мені просто цікаво: що сказав би на моєму місці Вуді?

- Ви і Хав'єр Барден сьогодні є чи на найвідомішими іспанськими акторами. Розкажіть, будь ласка, про співпрацю з ним.

- Хав'єр просто дивовижний актор, мені надзвичайно сподобалося з ним працювати.

- Ви закінчили роботу з Вуді Алленом. Чи є у Вас зараз якісь мрії про наступні зйомки?

- Із задоволенням працюватиму з Вуді Алленом знову і знову. Також хотіла б співпрацювати з деякими іспанськими режисерами, з якими не мала нагоди працювати до цього часу.