До 5 червня у арт-галереї “Зелена канапа” (вул. Вірменська, 7) триватиме виставка видатного художника-шістдесятника, лауреата Шевченківської премії Івана Остафійчука. В цих виставкових залах митець розмістив свої графічні та живописні роботи, створені в період із 1976 по 2016 роки. Зокрема, до експозиції ввійшла його серія зі шести гравюр, на якій відтворена канва подій з власного життя митця, – філософське бачення краєвиду урбаністом та жителем села, в якій проявляється лірик. А як актуальний художник Іван Остафійчук продовжує себе у серії живописних творів “Небо впало на землю”, що присвячена сучасним подіям на Донбасі.

Він “виживав” у обставинах обструкції тоталітарного режиму і належав до тієї невеличкої групи митців, яка переконливо сформувала новий естетичний та моральний простір із поєднанням минулого та теперішнього, національного та загальнолюдського. Ідеологічні рамки тоталітарної влади, переслідування і допити в студентські роки не зламали Івана Остафійчука, не підпорядкували пасивно-споглядальній та заангажованій системі художнього вислову. Можливість творчої реалізації художнику дала книжкова ілюстрація в жанрі графіки.

Важко перелічити всі видання, над якими працював митець. Це, зокрема, новели Василя Стефаника, “Сад нетанучих скульптур” Ліни Костенко, “Безкінечні казочки” Марійки Підгірянки, збірки творів Лесі Українки “Думи і мрії”, Дмитра Павличка “Плесо”, вірші Тараса Шевченка (“В казематі”), збірка Івана Драча та багато інших

Звісно, не всі проекти вдалося реалізувати, адже у творчості Івана Остафійчука не було місця для тем, які правляча влада вважала актуальними.  Та не зважаючи на це, його творчий метод був визнаний громадськістю, відбулося послаблення ідеологічного тиску. Проте у 1988 році Іван Остафійчук емігрував спершу до Хорватії, а згодом до Канади, де провадив активну виставкову діяльність. Його виставки відбулися у Філадельфії, Детройті, Лос-Анджелесі, супроводжувані схвальними публікаціями.

Наприкінці 80-их – на початку 90-их Іван Остафійчук захопився живописом і став більш ліричним. Хоча варто зазначити, що його живопис порівняно з графікою має специфічний характер, є нелегким для сприйняття.

Після здобуття Україною незалежності в 1992 році художник повернувся в Україну. Живе та працює у Львові і в рідних Карпатах (село Тростянець), де народився у 1940 році.