Виставка "По той бік скла" (розпису по склі) , яка відкрилася у галереї "Равлик", для львівської художниці Наталії Хацко-Чулкової стала першою персональною за останні вісім років.

Не те, щоб художниця після закінчення навчання на відділі художнього розпису у коледжі декоративно-ужиткового мистецтва імені Івана Труша та на відділі художнього скла Львівської національної академії мистецтв ніде не виставлялася. Однак через життєві обставини та шукання тільки тепер  зважилася знову запрезентувати себе самостійно.

Як розповіла авторка "Пошті", склом вона живе уже років п'ятнадцять. Свого часу обравши  для творчих експериментів матеріал, який дзвенить, дуже чистий і чудово тренує руку, Наталія Хацко-Чулкова сьогодні привчила себе дуже багато думати перед тим, як покласти на площину черговий мазок. І їй це не важко - цікаво.

"Мені важливо, щоб думала не лише я, коли малюю, - каже мисткиня, - а й думала людина, яка дивиться на мої твори. Не люблю беззмістовних речей - усе має мати ідею. Тільки якщо ця ідея є, усе набуває сенсу". 

"Мистецтво Наталії Хацко виростає  з кількох традиційних ліній, - зауважує в анотації до виставки  проректор Львівської національної академії мистецтв Роман Яців. - У техніко-технологічних параметрах воно містить елементи українського народного ікономалярства на склі та художньої емалі. В знаково-символьних еквівалентах воно перехоплює містичну сутність християнської  іконографії, а за структурою образності - діалогічність між класичним іконописом і модернізмом. Крім того, у багатьох її творах увиразнюються індивідуальні риси авторського стилю як суб'єктивної синтези великого історичного досвіду сакрального мистецтва".

Серед тридцяти виставлених в експозиції робіт (які, через відсутність окремого робочого місця, створені, як зізналася сама авторка, буквально на колінах, а тому кожна для неї - подія) увагу "Пошти" привернула картина "Поки боги сплять". Ангели, які грають у шахи, свідчать про здатність художниці на іронію та гумор. Творчі прийоми, які, як каже Наталія Хацко-Чулкова, вона спробує використовувати й надалі.