Напевно, найдивовижніша справа для чоловіка – це дослідження жінки. Безліч комбінацій форм її тіла і душі нагадують складну і майже незбагненну структуру матеріального світу. Проте у кожному випадку стосунків з жінкою чоловік власним тілом і серцем відчуває дію сил незбагненної природи. Мені навіть здається, що кожне почуття – це додатковий крок у відкриття віри в надматеріального Творця, яку непізнавано носимо в собі від народження.

У вівторок, 15 березня, о 18.30 у кав’ярні-галереї “Штука” (вул. Котлярська, 8) дивитимемося фільм “Глибоке синє море”, який є поетичною алегорією жіночої природи. Занурення у почуття, коли ризикуєш майже всім, і справді нагадує безмежну глибину незвіданого океану. А пошуки нового щастя перетворюються на небезпечну подорож майже без вороття.

Фільм британського режисера Теренса Девіса на надтонкому рівні, немов електронним скальпелем, акуратно виймає жіноче серце і показує нам усі рубці, які відкладають на ньому сила та відчай кохання. Це не лише метафора, але й історія жінки, яка у прагненні справжньої любові наважилась змінити все надійне у своєму житті: матеріальне благополуччя, уважного чоловіка, високий соціальний статус. Здавалось би, таких історій безліч у літературі, кіно, довкола нас. Може, й так, напевно, що так, але більшість з них приховані від нас або бездарністю авторів, або незбіжністю життєвих траєкторій, або ж відчаєм, який затуляє уста тим, що пережили схожі історії. Зрештою, і поезія говорить, як може здатися, про одне й те ж уже тисячоліття, але скільки відтінків, скільки глибини відкривається з кожною вдалою формою, думкою чи метафорою!

Так і цей фільм. У ньому все зроблене талановито. З перших акордів скрипкового концерту Семуеля Барбера, з глибокої повоєнної атмосфери середини минулого сторіччя, загорнутої в блюзовий сигаретний дим, з перших рухів Рейчел Вайс, на прекрасному обличчі якої ніби написані історії пристрастей та переживань від міфічної Єви і до кожної з наших сучасниць – ви занурюєтеся у глибоке море пристрасті, складної, немелодраматичної, не спрощено щасливої, а такої, що народжує надію і заохочує. Проникнення у психологію жінки та її чоловіків по-справжньому делікатне й елегантне. Нічого не переграно, нічого не здешевлено, нічого не забалакано. Фільм зрежисований насичено і стисло – як досконала музична форма чи картина. У ньому багато тиші і через це багато простору для власних роздумів. Тож приходьте на показ – будемо разом проживати чужі та власні історії.