Кейт Вінслет, актриса, про кохання та природність

Кейт Вінслет нарешті здобула головну нагороду англомовного кіно - премію "Оскар". Цій перемозі передували безліч інших відзнак, які Кейт рясно збирала за дві непересічні ролі - у "Читці" Стівена Долдрі та "Житті спочатку" Сема Мендеса. Проте золотого дядечка вона отримала саме за роль Ханни, 36-річної кондукторки, яка закохується у 15-річного школяра. Утім, у процесі розвитку сюжету стає відомо, що Ханна працювала наглядачкою у концтаборі, за що і отримує пожиттєве ув'язнення.

Стрічку, поставлену за романом Бернгарда Шлінка, презентували на Берлінале, де Вінслет радо і щиро спілкувалася і з пресою, і з публікою: після того як актриса відповіла на запитання журналістів, вона ще 15 хвилин роздавала автографи на лютому морозі.

Зрештою, Кейт Вінслет завжди відрізнялася від більшості голлівудських зірок веселою вдачею та природністю у всьому: від поведінки до ставлення до власної зовнішності. Вона ніколи не хворіла на зіркову хворобу. Може, завдяки тому, що народилася в акторській родині. Її батьки грали в театрі, яким керували бабуся та дідусь. Дві сестри Кейт також акторки, сама вона з дитинства знімалася в рекламі. І лише її брат тримається подалі від родинної справи.

Успіх прийшов до Кейт рано, коли вона знялася в картині "Розум та почуття". Завдяки "Титаніку" вона стала мегазіркою, досягнувши значно більше, ніж усі інші Вінслети. Проте це не заважає їй залишатися і надалі легкою та щирою.

- Коли Ви вперше перечитали книгу Бернгарда Шлінка  "Читець", які саме підтексти знайшли у своїй героїні - Ханні? Що зачепило Вас у цьому персонажі?

- Для мене це був дуже складний образ. Я прагнула водночас відповідати і йому, й тому, що вимагалося від мене за сценарієм. Особливо для мене були важливими ті сцени, де розповідається про перебування Ханни в тюрмі.

- А наскільки складним було зніматися у відвертих сценах із Давидом Кроссом?

- Це якраз зовсім не було важко. Давид чудово відповідав своєму образу, був природним і напрочуд професійним. Ні, в мене не було жодних труднощів з такими сценами. Та й для цілого фільму вони - тільки логічне доповнення, важливий штрих. Адже це передовсім фільм про любов. І я щаслива, що знялася у ньому. Зрештою, це моя робота. А я люблю свою роботу.

Попри те, що це любовна історія, це ще й історія про сумніви, муки сумління, про взаємостосунки із власною совістю. Тому наголошую: Ханна - образ дуже складний. 

- Ви вважаєте Ханну педофілкою?

- Ні. Взагалі треба вважати з такими термінами. До речі, у фільмі хлопчику виповнюється 16, а в цьому віці вже навіть можна одружуватися. Ханна вважала, що йому 17, а самому Давиду Кроссу - 18, і він повнолітній. До речі,  у мене був коханий, молодший за мене на 13 років. А різниця між моїми бабусею та дідусем - 19 років. Я не думаю, що вік має значення.

- "Читець" - дуже специфічна і суто німецька історія... Вам довелося працювати у знімальній команді, де було задіяно багато німців. Не важко було?

- Зовсім ні. Хоча всі класичні кліше про німецький перфекціонізм і специфічне почуття гумору відповідають дійсності. І спочатку я навіть вагалася, чи маю право, як не німка, зніматися у такому фільмі.

Найбільш показовими в цьому плані були зйомки сцен у суді, які зворушили й шокували всіх - починаючи від операторів і закінчуючи зовсім молодими помічниками техніка. Виявляється, це дуже різні історії про наглядачів у концтаборах, серед яких траплялися і звірі, і направду шляхетні люди - не надто відомі досі й у самій Німеччині. Працюючи над роллю, я зрозуміла - потрібно багато переосмислити, зламати стереотипи. Можливо, серед тих, хто був наглядачем у концтаборі, були й зовсім звичайні люди - зі своїми прагненнями, мріями, сподіваннями? Цей фільм адресований передовсім новій генерації, вільній від стереотипів, з новим типом мислення.

- Упродовж одного року Ви знялися не лише в "Читці", але й у фільмі "Життя спочатку". Будь-хто із акторів може просто луснути із заздрощів - протягом року отримати дві ТАКІ ролі...

- Я б і сама луснула (сміє­ться). Переважно погоджуюся лише на один фільм на рік, а тут довелося вже через півроку після "Життя спочатку" зніматися у "Читці", з часом було дуже туго. Стівен Долдрі спершу запропонував мені роль у "Читці", але я відмовилася, бо вже була задіяною в "Житті спочатку". Тоді він обрав Ні­коль Кідман. А коли з'ясувалося, що Ніколь вагітна... Ні, я, звичайно, ж була дуже рада за неї, але до ролі довелося повернутися. І я зраділа ще більше! Бо десь глибоко в душі ніколи не могла погодитися з тим, що віддала цю роль - але не зізнавалася в цьому нікому, навіть власному чоловікові!

Коли зрозуміла, що отримаю роль Ханни, то дуже хвилювалася - чи достатньо професійною я є акторкою для такого завдання? Чи не завелика дистанція між моєю героїнею у "Житті спочатку" і колишньою наглядачкою концтабору? Чи не переймаю на себе непосильної відповідальності? Най­складнішими у ролі були не відверті сцени, і навіть не процес старіння, хоча мені, щоб зіграти шістдесятилітню, доводилося сидіти в масці по сім годин на день. Ні, найскладнішим був час підготовки. Час формування характеру, зовсім іншого, ніж мій.

- "Життя спочатку" поставив Ваш чоловік Сем Мендес. Є різниця у тому, чи керує зйомками чоловік, чи ні?

- Я намагалася абстрагуватися від цього. Зрештою, коли працюю на знімальному майданчику, передусім я - актриса і мені все одно, хто є режисером, вказівки якого виконую. Головне, щоб я йому довіряла.

- До речі, про довіру. Як Вам було грати у любовних сценах з Леонардо Ді Капріо, коли за камерою стояв Ваш чоловік?

- Складніше було Лео. Він прийшов у цей трикутник третім (сміється). Але Сем давав йому чіткі інструкції.

- Що Ви відчули, зустрівшись у кадрі з Ді Капріо через десять років?

- А що можна відчувати, працюючи з одним із найкращих акторів покоління? Такого розуміння я не знаходила з жодним зі своїх партнерів.

- У "Читці" Ви граєте жінку, яка старіє у кадрі. Як Ви самі ставитеся до проблем старіння?

- Я - звичайна людина і старію, як усі. Але жодного бажання лягати під ніж чи виснажувати себе якимось спеціальними справами не маю. Всі зміни, які відбулися у моїй фігурі, - наслідок народження дітей. Хіба це погано? Я така, яка є.

- Важко бути настільки популярною?

- Я не відчуваю себе зіркою в реальному житті. Мої діти навіть не бачать ані ток-шоу з моєю участю, ані журналів з моїми фотосесіями. Зрештою, я досі некомфортно почуваю себе в дорогих ресторанах чи в розкішних сукнях.

Топ-десять фільмів з Кейт Вінслет:

"Розум та почуття", "Гамлет", "Титанік", "Айріс", "Життя Девіда Гейла", "Вічне сяйво чистого розуму", "Як малі діти", "Чарівна країна", "Кохання та сигарети", "Уся королівська рать"