Львів’яни і гості міста вже добре знають, у якій із наших кав’ярень можна не лише насолодитись доброю кавою, але й провести вечір цікаво й неординарно. Серед невеликого переліку таких закладів особливе місце посідає «Штука» (вул. Котлярська, 8). Цього тижня радимо завітати туди одразу на три події. 

Сьогодні о 18.30 в кав’ярні-галереї розпочнеться традиційна зустріч Кіноклубу Олега Яськіва. Цього разу куратор Кіноклубу пропонує на розсуд глядачів роботу Кевіна МакДональда «Торкаючись порожнечі», створену в ко-продукції Великобританії та США. Цей фільм талановитого шотландського режисера унікальний. 

«В історії кіно не було створено нічого кращого, що б виразило волю людини до життя, підібрало метафору її одвічної боротьби із силами природи та власним страхом. Документальна історія, що стала літературним бестселером, двох британських альпіністів, які здійснили надскладне сходження на неприступну вершину Перуанських Анд не заради слави чи рекордів, а щоби досягти верхньої межі людської витривалості та мужності, викликає потрясіння, – розповідає куратор Кіноклубу Олег Яськів. – Їхні роздуми та вчинки, яким беззастережно слідуєш, породжують глибокий катарсис. Після цього фільму ви гарантовано станете бодай трохи, але іншими”.

У ньому немає пафосу, характерного для схожих, але комерційно спрямованих фільмів, немає вигаданих сценарних конструкцій, дорогих спецефектів та напівміфічних супергероїв. Тобто немає брехні і спрощень масової культури. Лише правда – чиста, як сніг, невмолима, як сувора природа. Лише людина, яка мужньо долає страх та відчай, наближаючись до розуміння буття і Бога.

Наступного вечора, в середу, о 18.00 у кав’ярні-галереї «Штука» відбудеться подія,  присвячена 180-ій річниці з дня народження австрійського письменника, який народився у Львові та першим відкрив світові реальне життя простих людей Західної України. Письменники Галина Вдовиченко і Богдан Коломійчук та режисер театру «Склад 2.0.» Єва Якубовська проведуть дискурс навколо тематики творів Леопольда фон Захер-Мазоха і ознайомлять гостей з невідомими українському читачеві новелами. Модеруватиме вечір Ірена Яніцька, а музичний супровід на фортепіано забезпечить Світлана Позднишева. 

«Жінки і філософія привели його до загибелі», – каже один із героїв Захер-Мазоха у повісті «Дон Жуан із Коломиї». Така ж доля спіткала й автора цих слів, який через обожнювання жінки прирік себе на славу відданого мученика в руках Венери.

Та кого сьогодні здивуєш словом «мазохізм»? Більшість трактує його як збочення, при якому необхідно відчувати фізичний біль або моральне приниження з боку партнера чи іншими словами – страждати з доброї волі. Мабуть, і сам автор терміна здивувався б його популярності у наш час, позначаючи психологічне явище та вводячи у науковий світ ще в 1890 році. Віденський психіатр і судово-медичний експерт Ріхард фон Крафт-Ебінг прирік Леопольда фон Захер-Мазоха на ототожнення з болем, заховавши його від світу як талановитого письменника, одного із засновників австрійської школи реалізму.

Письменницьку майстерність та тонкощі психологізму Захер-Мазоха цінували Золя і Доде, Ібсен і Мопасан, Флобер і Александр Дюма. Захер-Мазох листувався з королем Баварії, а президент Французької Республіки нагородив його орденом Почесного легіону. Критики ж нарекли його титулами "малороський Тургенєв" і "Колумб Сходу". Літературний новатор, космополіт, він випередив свій час, показавши Європі проблеми жіночої емансипації та незвичних стосунків між чоловіком та жінкою, спровокувавши публіку зображенням особливих проявів чутливості.

У четвер, 28 січня, о 19.00 «Штука» запрошує на розмову про Катерину Грушевську – етнографа і єдину доньку голови Центральної Ради УНР. Розповісти про дослідницю має намір Софія Легін, учений секретар Меморіального музею Михайла Грушевського у Львові. 

Кулюня – як називали Катерину Грушевську вдома, мала чимало підстав, щоби промайнути непоміченою в українській історії. Унаслідок вроджених сухот шкільну програму вивчала вдома, а з початком Першої світової війни разом із сім’єю переживала всі злидні кочувань Росією. Завдяки неабиякій силі волі, цілеспрямованій рішучості та всупереч труднощам Катерина Грушевська здобула чудову освіту в Київському та Женевському університетах, а її коротка наукова праця спричинилась до багатьох цінних знахідок і надбань в українському фольклорі, в тому числі й зібраних у поки що найповнішому двотомному виданні 1927-го і 1931 років нашого героїчного епосу – дум.

Щасливе життя Катрусі Грушевської тривало недовго, але ці радісні роки припали якраз на період життя сім’ї у Львові. Тож не змарнуйте нагоди довідатись про ще одну цікаву постать в історії нашого міста!