Люди і події 2015. Культура

.

Культура в зоні АТО

Якщо у 2014-ому в нашій країні тривало чимало дискусій про потрібність і роль культури під час війни, то цього року митці намагалися не словом, а ділом підтримати наших військових, добровольців і людей, які живуть у зоні АТО. 

Важко назвати окремі персоналії, проте не можна оминути увагою великий тур співачки Анастасії Приходько та її продюсера Віталія Пастуха сходом нашої країни. У березні й листопаді вона давала по два концерти на день у найнебезпечніших точках Донецької та Луганської областей.
“Антитіла” також регулярно відвідували передову – і з виступами, і як волонтери. А фронтмен гурту Тарас Тополя навіть став одним із ініціаторів проекту Ukraine EXISTS. У січні 2016-го його представлять в Генасамблеї ООН у Нью-Йорку. Виставка складатиметься з двох частин: “мирної” (експозиція сучасного українського мистецтва) і “воєнної” (документальне відео з англійськими субтитрами про події на сході України). 

Здобутки нашого кіно

Українське кіно живе! Попри проблеми в кіногалузі цього року в прокат вийшло 22 українські фільми. Найочікуванішим із них стала дебютна повнометражна робота Вікторії Трофименко “Брати. Остання сповідь”. 
Чергові відзнаки і позитивні відгуки зібрала ще одна знакова для нашого кінематографа кінострічка – “Плем’я” Мирослава Слабошпицького. Зокрема, Національна рада кінокритиків США визнала її одним із п’яти найкращих іншомовних фільмів року. А впливове американське видання про кіно The Hollywood Reporter у рейтингу 10 найкращих фільмів 2015 року перше місце віддало роботі Мирослава Слабошпицького. 

“Зима у вогні” Євгена Афінеєвського про Майдан увійшла до короткого списку претендентів на “Оскар” у категорії документальних фільмів. Матеріал режисерові надали 28 українських операторів, а виробництво фільму підтримала американська компанія Netflix.
Ще одну документальну стрічку – “Українські шерифи” Романа Бондарчука відзначило спеціальним призом журі знаменитого Амстердамського кінофестивалю документальних фільмів (IDFA).

Відзнаки в літературі

В літературі цього року українцям є чим пишатись: і новими іменами, і перекладами світових бестселерів, і появою нових видавництв. Але особливу увагу варто звернути на відзнаки наших письменників. 
Втретє за історію Літературної нагороди Центральної Європи Angelus її виборов українець. Відзнаку отримав Сергій Жадан за роман “Месопотамія”, який торік вийшов у польському перекладі в Wydawnictwo Czarne. 

Софія Андрухович стала лауреатом премії імені Джозефа Конрада, заснованої Польським інститутом у Києві (її присуджують письменникам що два роки за послідовність у реалізації творчого шляху та ламання стереотипів). 
Львівський перекладач Андрій Павлишин отримав одну із найпрестижніших премій у галузі – польського ПЕН-клубу. Він став першим за 65 років українцем, якого нагородили цією відзнакою в галузі перекладу польської літератури іноземними мовами. 
А лауреатом премії Юрія Шевельова за кращу книгу есеїстики став Олександр Бойченко за книжку “Більше/менше”.  

Українські книжки року

“Книжковий” урожай 2015-го виявився чималим, але є особливі українські видання, які хотілось би відзначити і залишити на полиці, аби повертатись до них ще і ще раз.
Актуальною, очікуваною, наболілою і дуже непростою стала нова збірка Сергія Жадана “Життя Марії” (видавництво “Книги – ХХІ”), яка містить 80 текстів: 60 віршів самого автора, написаних впродовж року, і 20 перекладів поезій Чеслава Мілоша. Унікальним став і літературний тур Жадана з цією збіркою – він побував у 33 містах України, в більшості з них мав по дві презентації.

Важко не згадати й “Поцiлунок Елли Фiцджеральд” Олега Лишеги (видавництво “А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА”). До видання ввійшли його есеї і переклади міфів та легенд американських індіанців. Це остання книжка, яку поет ще встиг підготувати до друку.
Збірка короткої прози “Дім у Бейтінґ Голлов” Василя Махна (Видавництво Старого Лева) цього року стала “Книгою року ВВС”, що й не дивно, адже ці розповіді про долі цілком різних людей не відпускають читача до останньої сторінки. 

Вступ до ЄС. Культурний

Річні підсумки варто почати з подій, які дають надію на майбутнє і розвиток. Саме такою подією став ІІІ Конгрес культури Східного партнерства, який зібрав у Львові понад 600 учасників з двадцяти країн світу і був присвячений місії культури в часи криз. За три дні вересня відбулося чимало практичних обговорень та майстер-класів, а також презентації нових арт-проектів. 

Та найголовніше те, що учасникам конгресу вдалося активізувати діалог в культурі й налагодити ефективну транснаціональну співпрацю. Завдяки цьому львівські митці уже зараз на повну працюють над двома великими загальноєвропейськими проектами. Перш за все Львів нарешті добився статусу “Місто літератури ЮНЕСКО”, який означає для нас інтеграцію у світовий книжковий контекст, розвиток літературного туризму, популяризацію українських культурних набутків у світі. А ще Львів є офіційним партнером Вроцлава, який здобув статус “Культурна столиця Європи – 2016”. Завдяки цій співпраці в квітні 2016-ого у Вроцлаві організують Місяць культури Львова, в рамках якого презентують європейцям сучасне українське мистецтво, музику, поезію, прозу та кіно.

Втрати року

Цього року нам довелося попрощатись із багатьма відомими особистостями. Чи не найбільшим шоком для українців стала трагічна загибель Андрія “Кузьми” Кузьмінського: 2 лютого він потрапив у смертельну ДТП і загинув на місці. “Скрябін” із Кузьмою випустив 18 альбомів. Як письменник Андрій написав чотири книги.  

У автокатастрофі 2 липня біля Золочева загинув співак Владіслав Левицький – лауреат “Слов’янського базару” і “Нової хвилі”. Його пісні “Шеф, дай зарплату”, “Вона” та “Тільки чекай” і досі лунають у ефірі радіостанцій.
89-річний король блюзу Бі Бі Кінг помер уві сні в лікарні. Він був володарем 15 премій “Греммі” і навіть у останні роки життя давав не менш ніж 100 концертів на рік. 
У 2015-ому ми втратили й британського письменника-фантаста Террі Пратчетта, який написав близько 70 творів, що розходилися накладом у понад 50 мільйонів примірників.
Відійшов у вічність Ельдар Рязанов, який створив кіношедеври “Стережись автомобіля”, “Іронія долі, або З легкою парою!”, “Службовий роман” та багато інших фільмів.
Фото: PAP Maciej_Kulczynski, lvivcityofliterature.org.ua, Кузьма Roxy Less та із особистого архіву виконавців
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.4744 / 1.59MB / SQL:{query_count}