Біографічний фільм “Стів Джобс” покаже знакові події в житті геніального винахідника і творця компанії Аpple. Спочатку передбачалося, що роль Джобса дістанеться Леонардо Ді Капріо, однак він вибув з проекту. На етапі підготовки до зйомок сценарист Арон Соркін і виконавець ролі Стіва Возняка Сет Роген зустрічалися з прототипом героя для консультацій. Зі слів самого Возняка, який бачив трейлер, фільм повною мірою передає специфічну джобсівську атмосферу, що панувала в колективі. А як стверджує сценарист проекту, основним завданням цієї кінострічки було показати взаємини Джобса з найближчими колегами.
В центрі сюжету кінобіографії – геніальний винахідник Стів Джобс. Кожна презентація чергової новинки від компанії Аpple означала прорив у сфері комп’ютерних технологій. Мільйони людей у всьому світі завмирали від захоплення. Але що передувало цим винаходам? Праця скількох людей, окрім Джобса, була роками спрямована на результат?
У драми “Шеф Адам Джонс” в процесі роботи кілька разів змінювалась назва. І саме під однією з робочих назв фільм вийде в українському прокаті. Оригінальна, англомовна – Burnt перекладається як “Згорілий” або “Втомлений”. Режисуру проекту довірили Джону Веллсу. А от Стівен Найт (однин із авторів сценарію), як виявилось, мав чудовий досвід роботи над кулінарною тематикою – працював над драмою “Прянощі та солодощі”, знятою в 2014 році. Зйомки фільму проходили в Новому Орлеані та Лондоні.
Головний герой драми – Адам Джонс в 16 років поїхав до Парижа, щоб зробити кар’єру кухаря. Дуже скоро він став кращим у цій сфері. Джонс звик до того, що підлеглі беззаперечно слухаються його, а шефи інших ресторанів захоплюються ним. Можливо, тому з часом і перестав докладати зусиль, аби втриматися на піку кар’єри та непомітно для самого себе позбувся всього. Тепер, маючи величезний досвід і бажання повернутися в професію, Джонс їде до Лондона, щоби відкрити там свій ресторан.
“Пісня пісень” – український художній фільм, заснований на ліричному творі Шолом-Алейхема. Ця робота Єви Нейман була представлена в головній конкурсній програмі Міжнародного кінофестивалю у Карлових Варах, там же відбулася й світова прем’єра кінокартини.
Події “Пісні пісень” розгортаються в 1905 році у єврейському містечку, де живуть десятирічні Шимек і Бузя. Звичайно, вона – принцеса, а він – принц. Палаци, в яких вони живуть, один біля одного. Тільки через роки Шимек починає розуміти істинні почуття Бузі, коли дізнається, що дівчина виходить заміж за іншого…
Мультиплікаційне фентезі “Савва. Серце воїна” для дітей та дорослих зняв композитор і музичний продюсер Максим Фадєєв, для якого ця режисерська робота дебютна. Крім того, він виступив автором історії, а прототипом головного героя став син Фадєєва Савва.
“Савва. Серце воїна” – це історія про маленького хлопчика з хоробрим серцем. Мультфільм переносить глядача до невеличкого лісового поселення, яке впродовж багатьох поколінь захищали від небезпечних гієн білі вовки. І коли в лісі не залишилося жодного білого вовка, гієни напали на селище, взяли у полон його жителів і матір Савви. Лише хлопчику вдалося врятуватися, і він, зустрівши останнього білого вовка, вирушив у захопливу й небезпечну подорож до чарівника, який зможе їм допомогти.
А ще, в кінотеатрах нашого міста тривають покази продовження бондіани “007: Спектр”, української історичної драми “Гетьман”, драми “Юність”, кримінального бойовика “Чорна меса”, фентезі “Останній мисливець на відьом”, фільму жахів “Паранормальне явище: примарний світ”, фантастичної кінострічки “Марсіянин” і мультфільму “Монстри на канікулах 2”.
У Львівському палаці мистецтв днями відбулося урочисте відкриття ХІХ Міжнародного осіннього салону “Високий Замок”. Це щорічна художня виставка-конкурс, що за роки існування стала платформою творчої співпраці, обміну досвідом, думками та поглядами між митцями і глядачами.
Уже традиційно вернісаж охопив усі зали триповерхового палацу. Тут представлені роботи близько трьох сотень авторів із України, а також з Норвегії, Франції, Білорусі, Вірменії та Польщі.
Перший поверх уже восьмий рік поспіль і вп’яте у рамках Салону займає всеукраїнська виставка-конкурс політичного, соціального та культурологічного плаката “Український плакат у Львові – 2015”. Наступні два – добірка “салонних” робіт, які пройшли конкурсний відбір (різних за жанром, технікою виконання і за тематикою). А оскільки мистецтво є свого роду відображенням дійсності, то найактуальнішою проблемою, про яку говорять з глядачами художники, як і торік, стала тема війни з усіма її наслідками, емоціями, переживаннями, слізьми втрат та радістю повернень.
Зі слів головного художника ЛПМ, голови оргкомітету Салону Ореста Скопа, окремою експозицією, вартою уваги, є виставка пам’яті львівського художника Василя Федорука, який нещодавно загинув за трагічних обставин.
Закриття ХІХ Міжнародного осіннього салону “Високий Замок” відбудеться 6 грудня о 15.00. На церемонії закриття журі відзначить кращих митців цьогорічного Салону та виставки плакатів.
А в галереї “Дзиґа” в рамках ХІІ Мандрівного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA триває виставка світлин “Чуєш, брате?” відомого українського фотографа Олександра Глядєлова. У експозиції – чорно-білі фото, які розповідають про революцію та війну в Україні. Олександр Глядєлов знімає на аналогову камеру із ручним наведенням фокуса, механічним взводом затвора і без функції “серійна зйомка”. Знімати таким чином у епіцентрі бою практично неможливо, а тому йому доводиться вдивлятися в те, що відбувається, у проміжках, іншими словами – знімати не момент знищення, а життя.
Окрім Львова, виставка світлин Олександра Глядєлова, відбудеться в Луцьку (Галерея мистецтв, 24 – 29 листопада), Кривому Розі (галерея “Ф-Арт”, 3 – 6 грудня), Чернігові (“Пласт-Арт”, 9 – 16 грудня) та в Запоріжжі (“АРТ-Простір”, 18 – 27 грудня).

Із 15 до 22 листопада у Львівському національному оперному театрі триватиме ХV Міжнародний фестиваль оперного мистецтва імені Соломії Крушельницької. В репертуарі – “Мадам Баттерфляй” Д. Пуччіні (15 листопада), “Аїда” (19 листопада), “Травіата” (21 листопада) Д. Верді, “Кармен” Ж. Бізе (22 листопада), а також балет “Повернення Баттерфляй” Д. Пуччіні – М. Скорика (20 листопада).
Кожна з цих оперних вистав відіграла велику роль у житті співачки. Своїм тріумфальним виконанням у 1904 році партії Чіо-Чіо-сан вона врятувала від забуття видатну оперу “Мадам Баттерфляй”. У балеті “Повернення Баттерфляй”, який розповідає про творче життя Соломії Крушельницької, цей епізод кульмінаційний. Обидва спектаклі є культовими для нашого театру.
Що стосується опер “Аїда” і “Кармен”, Соломія Крушельницька одержувала свого часу похвальні рецензії та овації публіки, а “Травіату” любила найбільше.
У кожній із оперних вистав поруч із артистами Львівського оперного театру виступлять гастролери – відомі представники музичного мистецтва України: диригент, народний артист України Володимир Гаркуша (Дніпропетровськ), солісти Київського національного оперного театру, лауреати міжнародних конкурсів Алла Родіна (Віолетта в “Травіаті”), Марія Березовська (Амнеріс в “Аїді”) та Ірина Петрова (Кармен).

А ще у Дзеркальній залі театру до кінця місяця працюватиме ювілейна виставка, присвячена історії фестивалю імені Соломії Крушельницької та її засновникові – народному артисту України, видатному українському диригентові Ігорю Лацаничу. Ця виставка організована завдяки спільним зусиллям Музично-меморіального музею Соломії Крушельницької у Львові та Львівського національного оперного театру.


Завтра, 13 листопада, о 17.00 в приміщенні Львівського драматичного театру ім. Лесі Українки (вул. Городоцька, 36) відбудеться перша зустріч нового спільного проекту театру і Radio SKOVORODA “Радіосцена”. Відтепер зіркові радіоефіри з модерацією Володимира Бєглова можна буде не тільки почути, а й побачити на сцені. Цього разу гостею події стане зірка українського театру і кіно, громадська діячка і благодійниця Ірма Вітовська. Говоритимуть про спільне і про особисте, про сумне і веселе. А ви зможете дізнатися секрети однієї з найпопулярніших українських зірок. Спішіть почути і побачити радіошоу з Ірмою Вітовською!

Крім того, на “Радіосцені” буде можливість долучитися до благодійного проекту, ініційованого Ірмою Вітовською. Його мета – привернути увагу українського суспільства до надсерйозної соціальної проблеми доступності паліативної допомоги для тяжко хворих українських дітей.