Нещодавно у нашому місті відбувся доволі неформатний фестиваль, присвячений лиш одній постаті – німецькому композиторові Паулю Гіндеміту. Його творчість і присвята йому фестивалю викликали багато запитань та неабияке зацікавлення, відтак – мистецький і суспільний резонанс.

“Чому саме Гіндеміт?” – ось перше із запитань, яке постало при ознайомленні з афішею фестивалю. Музика цього німецького композитора ХХ століття нечасто зустрічається в програмах концертів, а широкому загалові це ім’я достеменно невідоме. Ймовірно, таке запитання поставив собі багато хто: любителі музики, які вирішили ознайомитися з іще однією непересічною постаттю в мистецтві, професійні музиканти, які отримали змогу розшити власну обізнаність з музикою Гіндеміта, музикознавці, літератори й інтелектуали – через наявність в афіші фестивалю, окрім концертних програм, ще й цікавих лекцій від німецьких та українських дослідників мистецтва. Постійна інформаційна присутність Lviv Hindemith fest у соціальних мережах, донесення до потенційного відвідувача фестивалю всіх цікавинок, пов’язаних із подіями, а також вільний вхід на всі події забезпечили організаторам фесту – мистецькій спільноті Collegium Musicum – заповнені зали та мистецький резонанс.     

“Чому саме Гіндеміт?” – запитали ми в директора фестивалю, співзасновника мистецької спільноти Collegium Musicum Тараса Демка. “Не через ювілеї чи за плануванням. Я б сказав, це пошук, експеримент, дух часу – а ми шукаємо свій...” 

Для репертуару концертів спільноти Collegium Musicum характерне часте виконання барокової музики, музики поліфонічної доби. Пауль Гіндеміт, композитор хоч і ХХ століття, однак має кліше модерніста-неокласика, зокрема, завдяки зверненню до музичної мови, символіки минулих епох та широкого використання поліфонічної техніки вже у музиці модерної доби. Можливо, саме через це постать Гіндеміта так привабила організаторів, що вилилося в унікальний на всьому пострадянському просторі фестиваль його музики.    

Однак фестиваль творять не організатори, а в першу чергу музиканти, що виконують музику того чи того композитора. Без молодих музикантів, які мають в репертуарі твори Гіндеміта, звичайно, нічого б не відбулося. Програма концертів була сконцентрована навколо камерно-інструментальної та фортепіанної музики композитора всіх періодів його творчого життя. Слухачі змогли ознайомитися із широкою парадигмою інструментальних сонат – для скрипки (у виконанні Галини Корінець, Петра Тітяєва, Ксенії Косаревої), віолончелі (Віктор Рекало), контрабаса (Назар Стець), фортепіано (Костянтин Товстуха, Поліна Сасько, Дмитро Чоні), флейти (Наталя Кожушко, Дмитро Гнатів), кларнета (Дмитро Пашинський) і туби (Тихон Шуляк); різноманітними інструментальними п’єсами для фортепіано, альта, віолончелі із супроводом фортепіано, для флейти-соло, контрабаса-соло тощо. Був також представлений сегмент камерно-інструментальної музики – Струнний квартет №7 (Collegium Musicum Quartet), Струнне тріо №1 (Ксенія Косарева – скрипка, Лідія Лакас – альт, Віктор Рекало – віолончель), Тріо для альта, тенор-саксофона і фортепіано (ансамбль Sed contra). Найцікавішим у виконанні різноманітних музикантів з різних міст України було неодноманітне й різнопланове ставлення до музики Гіндеміта. Як виявилося, в українській виконавській школі немає однозначної традиції виконання музики німецького композитора, тож кожен музикант обирає власне трактування: з боку романтичної експресії чи сухої поліфонічної мови, деталізованого, однак стриманого класичного виконавства чи еклектики модерної доби, яка дозволяє абсолютно граничні перепади настроєвості. Така ситуація склалася насправді через недостатню обізнаність музикантів із творчістю Гіндеміта та наявності в музикознавстві різнопланових кліше щодо його музичної мови: “композитор-модерніст, неокласик, поліфоніст”, які аж ніяк не сприяють утворенню цілісної картини бачення і розуміння музики автора.

У підсумку будь-якого успішного фестивалю виникає чергове незручне запитання: а чи буде продовження? Чи стане Lviv Hindemith Fest щорічним? Тарас Демко вважає, що для цього є всі передумови: потенціал, контакти, навіть зовнішня підтримка. Насправді в спільноти Collegium Musicum є всі перспективи, а головне натхнення творити нові фестивалі.