Немає більшої нагороди для митця, аніж визнання та задоволення публіки. І для акторів після вдалого спектаклю, і для диригента, якого стоячи вітають оваціями, і для письменника, який бачить свою книжку у списку бестселерів. Так само є з тим, хто багато праці вкладає в реалізацію якогось завдання чи організацію певної події. В 2011 році ми почали готувати перший Перегляд сучасного польського кіно “Під Високим Замком”. І тоді мало хто вірив в успіх цієї справи. Досвід попередніх презентацій польського кінематографа у Львові лише посилював наш песимізм. Локальні кіноподії, організовувані окремими польськими інституціями чи неурядовими організаціями, розбивалися об низьку відвідуваність та цілковиту тишу в публічному просторі. Чотири роки тому ми вирішили це змінити. Львів заслуговує гідної та величної презентації сучасного польського кіномистецтва, а оскільки якісної пропозиції львівській публіці бракувало, ми мусили таку пропозицію створити! Авторці ідеї Барбарі Пацан не довелося вдаватися до довгих переконувань щодо свого задуму. Дуже швидко зібралася група людей з Генерального консульства Республіки Польща у Львові, а також з-за меж тієї інституції, для яких багатомісячна важка праця над підготовкою Перегляду стала викликом і пригодою. Ми були свідомі того, що мусимо якнайкраще донести до глядача інформацію про Перегляд. Так з’явилася ідея створити спеціальну сторінку filmlwow.eu, яка щороку отримує позитивні відгуки від фахівців та інтернет-користувачів, а нашим глядачам пропонує найсвіжішу, перевірену, докладну інформацію і багато цікавого зі світу кіно. Ми дуже тішимося, що гроно друзів і шанувальників Перегляду стає щораз численнішим. Для нас це не лише привід для радості, задоволення і гордості, але й величезний обов’язок. Сподіваюся, що програма цьогорічного Перегляду не зрадить очікування наших глядачів. Вибрані цього року для вас, пані та панове, фільми були високо оцінені критиками, вони знайшли відгуки серед шанувальників кіно в Польщі. Особливе місце серед запропонованих цього року назв посідають “Боги”, неймовірна розповідь про професора Збігнєва Релідзу і першу польську операцію з пересадки серця. Раджу й “Хімію” – драму, яка бере за серце, порушуючи тематику страждання, смерті, але попри все – сили любові. Цим фільмом ми вирішили відкрити четвертий Перегляд сучасного польського кіно у Львові. Під час нього в кінотеатрах поставлять скриньки для пожертв, до яких ми збиратимемо кошти для хворих на рак дітей, які перебувають під опікою львівського фонду “Даймо надію”. Уклінно прошу вас усіх, пані та панове, про дар серця і жест доброї волі! Покажімо таким чином нашу солідарність з тими, що найбільше потребують і потерпають.

У 2012 році ми показали у Львові 31 фільм – саме стільки кінотеатрів було у Львові в 1939 році. Це була найбільша в повоєнній історії міста презентація польського кінематографа. Ми не хотіли, і не хочемо, зосереджувати увагу на кінозалах. Покази кіно для нас вартують більшого – це нагода розповісти про сучасну Польщу, про її успіхи і досягнення, про драми і поразки, яких ми зазнаємо на цьому шляху, про сучасну польську культуру, драматургію, літературу, музику і образотворче мистецтво. Тож природно, що від самого початку Перегляд супроводжували інші події. Завдяки їм, пані та панове, ви можете зустрічатися з видатними постатями польського кінематографа. Нашими гостями були видатні режисери – Януш Маєвський, Ришард Бугайський і Дорота Кенджежавська, відомі та улюблені актори – Данута Шафлярська, Соня Богосевич, Анджей Северин, Віктор Зборовський, Марчін Дорочинський, Адам Воронович, Казімєж Качор, Кшиштоф Пєчинський i Вітольд Жолондкович, а також шановані кінопродюсери – Влодзімеж Нідерхауз, Анджей Вишинський і Мірослав Словінський. Цього року ми запросили до Львова видатного актора театру і кіно, уродженця Львова, Войцеха Пшоняка. Окрім зустрічей і нагод для спілкування з зірками польського кіно, пропонуємо нашим львівським друзям та шанувальникам низку інших подій і зустрічей: концерти, виставки, спектаклі, презентації книжок, наукові лекції, теренові ігри, поетичні вечори. Особ­ливе значення мало відкриття пам’ятної дошки відомому кінокомпозитору Войцехові Кіляру. Її встановили на родинному будинку композитора на теперішній вулиці Бандери в жовтні 2014-го, а концерт “Сілезієць зі Львова. Пам’яті Войцеха Кіляра” з тієї нагоди, можна сказати, мав аншлаг у Львівській філармонії.

Під час трьох попередніх Переглядів у 2012 – 2014 роках ми показали у Львові більш ніж 90 фільмів. Цього року ця цифра сягне за 110... Відвідуючи кінотеатри під час четвертого Перегляду сучасного польського кіно, ви, пані та панове, станете співтворцями і свідками найбільшої презентації польського фільму в Центральній та Східній Європі!

Новинкою цьогорічної програми є серія кіноспектаклів під назвою “Львівська театротека – Рік польського театру в кіно”, що став можливим завдяки тісній співпраці зі Студією документальних та художніх фільмів. Це спроба презентації “молодої” польської сценічної драматургії, поєднання кінематографічної технології зі стилістикою та конвенцією сучасної театральної сценографії. В чотирьох кіноспектаклях можна буде побачити плеяду польських акторів – Кшиштофа Строінського (нагорода як найкращому акторові 40-го Кінофестивалю в Ґдині-2015), Кшиштофа Ґлобіша, Адама Ференца і Ерика Любоса. “Львівська театротека” – це ідеальна пропозиція не тільки для кіноманів, але й для всіх шанувальників доброго сучасного театру.

Розвиток сучасних інтерактивних цифрових медіа створив нову якість суспільно-політичного життя і культури. В силі нових медіа переконалися нещодавно політики і в Польщі, і в Україні. Вони потужно впливають на наше життя і творять нову якість культури, змушуючи і митців, і продюсерів модернізувати усталені вподобання. Песимісти віщували неминучий кінець традиційного кіно, яке мали заступити смартфонове телебачення чи нові генерації телевізорів. Безперечно, фільми сьогодні можна дивитися не підводячись із домашнього фотеля чи не відриваючи погляду від планшета. Проте ніщо не здатне замінити атмосфери темної кіно-театральної зали і пережитих в ній емоцій, точнісінько, як електронна книжка ніколи не замінить справжньої книги, її запаху і шелесту від перегортання сторінок.