Під величезну  виставку із понад 200 творів живопису, колажів, аплікацій з тканин надзвичайно цікавого митця і людини Агнеси Бачинської-Сельської цими днями віддала свої зали Львівська галерея мистецтв. І не пошкодувала.

Мистецтво учениці, послідовниці  та дружини Романа Сельського (з якою художник після смерті Маргіт Сельської в любові прожив  десять літ аж до свого відходу) стало для львівської громади не лише відкриттям (авторка, попри те, що є членом Національної спілки художників України, майже тридцять років персонально не виставлялась), а й вибухом можливостей, емоцій, шукань. Експозиція, майстерно створена Остапом Лозинським (а на відкриття завітало багато людей), викликала не лише зацікавлення, а й приємне зачудування.

"Для Асі мистецтвом може стати усе, - зауважила мистецтвознавець Євстахія Шимчук, - зів'яла квітка, витяги зі старих часописів, навіть старі оголошення. Захоплена стихіями форм, фактурами та кольорами, вона завжди творить з добрим серцем та душею. Ще й тому її роботи викликають величезну внутрішню віддачу".

Її життя складалося дуже не просто. І непросту місію їй довелося виконувати - розпоря­джатися спадком двох історичних постатей Маргіти та Романа Сельських. "Власний каталог Романа Сельського", що має понад 9 тисяч творів, дві прижиттєві виставки художника і сім альбомів, йому присвячених, - усім цим завдячувати маємо передовсім Агнесі Бачинській-Сельській. Як і тому, що чимало робіт художника поповнили музейні фонди. До речі, на відкритті прозвучало, що недавно Агнеса Бачинська-Сельська передала Львівській галереї мистецтв 22 рисунки Романа Сельського, які в перспективі можуть скласти зміст окремої виставки.

"Це було наче повернення у молодість, - свого часу згадував про знайомство зі своєю другою дружиною Агнесою видатний львівський маляр Роман Сельський, який після Карла Звіринського став її другим учителем - Ася мала вро­джене відчуття кольору, дещо слабший рисунок і дивовижне бажання все знати. Її захоплювали розповіді про Сезанна і Воллара, фантастичні новели, створювані після повернень із Карпат".

"Ще колись я поставила собі ціль - не йти протореними дорогами, - сказала на відкритті Агнеса Бачинська-Сельська, творчість якої багато в чому не схожа на інші. - І весь час прагну ідеалу, хоча постійно здається, що ще не досить для цього зробила..."