Із 9 по 13 вересня в нашому місті триватиме вже 22-ий Форум видавців. Окрім традиційного книжкового ярмарку, під час цього Свята читання відбудеться низка довгоочікуваних подій: Х Львівський міжнародний літературний фестиваль, IV благодійна акція “Третій вік: задоволення від читання”, фестиваль “Дитячий майданчик”, а французькі гості вже готують на цей час свою спеціальну програму. На 22-ому Форумі видавців працюватиме шість окремих тематичних майданчиків, а фокусною темою буде “Культура vs пропаганда”.
Щоби не розгубитись у вересні серед величезної кількості подій, ми вже сьогодні починаємо знайомити наших читачів із особливими гостями – персонами 22-го Форуму видавців. Перший із них – нідерландський перекладач-славіст і письменник Ганс Боланд, який відмовився приймати медаль Пушкіна з рук Путіна, назвавши його загрозою для планети.
Цього року Боланд відвідає Х Львівський міжнародний літературний фестиваль у рамках 22-го Форуму видавців у Львові, де презентуватиме свій автобіографічний роман, що вийде у “Видавництві Жупанського”. Він народився 1951 року у Джакарті, навчався в Амстердамському університеті, проходив стажування в СРСР, Іспанії та Англії, у середині 90-тих викладав голландську мову в Санкт-Петербурзькому університеті.
Боланд переклав майже всі твори Олександра Пушкіна та вірші Анни Ахматової, а також познайомив голландців із творчістю Михайла Лермонтова, Миколи Гумільова та Євгена Рейна.
У літературних виданнях публікували його переклади творів Івана Крилова (байку “Дем’янова юшка”), Осипа Мандельштама, Варлама Шаламова, Венедикта Єрофєєва, Володимира Набокова, Тимура Кібірова, Ігоря Губермана, Бориса Рижого, а також Шандора Петефі і Константіноса Кавафіса.
За переклад роману Достоєвського “Біси” отримав щорічну премію нідерландського перекладацького журналу “Filter”.
У серпні 2014 року Боланд отримав запрошення на церемонію вручення медалі Пушкіна Володимиром Путіним, але відмовився від цієї нагороди, оскільки зневажає всі вчинки президента Росії.
Того ж року побачив світ його автобіографічний роман “Лагідний герой”. Це щоденник подорожі автора до Індонезії, де він народився і мешкав до дев’яти років. Після 52 років він знову повертається туди, де народився і де минало його дитинство, та знайомиться з коханням усього свого життя.
 |
Віталь Рижкоу |
Ще одним гостем Львівського міжнародного літературного фестивалю (уже не вперше) стане
білоруський поет і перекладач Віталь Рижкоу. Він народився в Могильові (Білорусь), закінчив автомеханічний факультет Білорусько-російського університету.
Його вірші публікували в журналі “Маладосць”, “Дзеяслоу”, щотижневику “Наша Ніва”, “Новы час” та ін. Він перекладає з англійської та української мов, нині живе в Мінську.
Брав участь у Першому мінському фестивалі сучасної поезії “Порядок слів” (2006), циклі вечорів білоруської та російської поезії “Назустріч” (2007), вечорі білоруських поетів (2007), вечорі білоруської поезії (2007, 2008), відкритті 4-го Міжнародного фестивалю поезії “Порядок слів” (2010).
Лауреат премії часопису “Дзеяслоу” “Залаты апостраф” (2008), фіналіст конкурсу Білоруського ПЕН-центру до сторіччя газети “Наша Ніва” (2006), конкурсу імені К. Шермана (2009), переможець слему фестивалю “Березневі коти – 4” (м. Ужгород, Україна), лауреат літературної премії “Дебют” ім. М. Богдановича в номінації “Поезія” за збірку “Дзверы, замкнёныя на ключы” (2011).
Українською мовою поезію Рижкова перекладає Олег Коцарев, а у видавництві “Крок” вийшла його збірка білоруською мовою.
 |
Катя Петровська |
На Форумі видавців
письменниця українського походження Катя Петровська презентуватиме роман “Можливо, Естер”. Саме за нього вона два тижні тому отримала італійську літературну нагороду Strega Europeo – 2015.
Катя Петровська – письменниця та журналістка, народилась у Києві в 1970 році. Після аварії на ЧАЕС її родина емігрувала, тож із 1999 року вона мешкає в Німеччині.
Навчалася в Тартуському університеті, де вивчала літературознавство, згодом отримала стипендію на навчання у Стенфордському та Колумбійському університетах.
Дисертацію, присвячену поезії та прозі Владислава Ходасевича, захистила в Московському університеті.
У 1999 році переїхала до Берліна, де працює журналісткою, пише для російських медіа, а також німецьких газет “Neuen Zurcher Zeitung”, “Die tageszeitung” та “Frankfurter Allgemeine Zeitung”.
У 2013 році за роман “Можливо, Естер” Петровська отримала престижну премію Інгеборг Бахман. За цю книгу її також нагородили премією Ернста Толлера.
В основі сюжету роману – тема Голокосту, що відбувся на українських землях, у Бабиному Яру. Книга стала популярною в багатьох країнах і вже перекладена на 18 мов. Українською в перекладі Юрка Прохаська вона вийде у видавництві “Книги –ХХІ” спеціально до Форуму видавців.
Звичайно, важко оминути серед персон Форуму Богдана Задуру, адже саме завдяки йому поляки можуть читати твори Андруховича, Жадана, Бондаря, Сливинського, Білоцерківець і багатьох інших українських письменників.
 |
Богдан Задура |
Богдан Задура – відомий польський поет, прозаїк, літературний критик і перекладач (окрім української, перекладає з англійської, угорської та російської мов). Народився в містечку Пулави, навчався на філософському факультеті Варшавського університету.
Дебютував як поет у 1962 році, багато років був редактором часопису “Akcent”. Із 2004 року – головний редактор видання “Twоrczosc”. Співпрацює з журналом “Literatura na Swiecie” та іншими виданнями. Він – автор 23 збірок віршів і семи книжок прози.
Лауреат літературних премій імені Станіслава Пєнтака (1994), Юзефа Чеховича (2010), фестивалю “Київські лаври” (2010).
Поетична збірка Задури “Поет розмовляє з народом” українською вийшла у 2007 році у видавництві “Фоліо”. Вірші перекладали Андрій Бондар, Дмитро Павличко та Микола Рябчук.
Фото: nrc.nl, alligatorfx.livejournal.com, Goethe-Institut в Україні (Катерина Гуцол), bookinstitute.pl