Цього тижня кінотеатри Львова пропонують подивитися жителям і гостям міста три прем’єри, які стартують у прокаті від сьогодні: фантастичну комедію “Пікселі”, пригодницький детектив “Паперові міста” й історичну драму “Переправа”.
У “Пікселях” ідеться про те, що Земля опинилася в небезпеці. Представники інопланетних цивілізацій неправильно зрозуміли, навіщо люди грають у комп’ютерні ігри. Вони сприйняли їх тематику як оголошення війни та рішуче пішли в наступ. Як стратегію непрохані гості обрали сюжети відеоігор 80-тих. Президентові США Вільяму Куперу (Кевін Джеймс) не лишається нічого іншого, як зібрати команду військових експертів із числа затятих геймерів тих років. Очолить її Сем Бреннер (Адам Сендлер), друг дитинства президента.
Головними героями “Паперових міст” є старшокласники однієї зі шкіл Флориди. К’ю Джейкобсон (Нат Вулф) із дитинства закоханий у свою сусідку Марго Рот Шпігельман (Кара Делевінь), однак вони не спілкуються. Одного разу К’ю прокидається серед ночі від того, що до його кімнати пробралася Марго. Дівчина просить допомогти їй помститися кривдникам. Півночі парочка їздить містом і разом робить дрібні капості своїм недругам. Зранку з’ясовується, що... Марго втекла з дому, тож К’ю вирушає на пошуки коханої.
6 липня 2013-го в Пекіні. Частину сцен знімали в Монголії, Шанхаї та на Тайвані.
Дія фільму розгортається в 1949 році. У центрі сюжету – три закохані пари. Події, що відбувалися в той час у Китаї, залишили незгладимий слід на їхніх долях. Революція змусила тисячі людей покинути свої помешкання в пошуках кращого життя. 27 січня, прямуючи на Тайвань, затонуло судно “Тайпін”. Характеристики пароплава дозволяли взяти на борт 580 осіб, однак охочих залишити Китай було набагато більше. Того дня, не допливши до Тайваню, загинуло понад 1500 пасажирів і членів екіпажу.

Цими вихідними, 25 і 26 липня, львів’ян і гостей міста запрошують у літературну мандрівку “Їздець у Львові”. Що таке місто Лева для туристів? Кава, затишні кнайпи, Високий замок, Форум видавців? Безумовно, але не тільки! Команда літературного путівника “Їздець” запрошує в мандрівку, що відкриє інший Львів не лише гостям міста, а й самим львів’янам, та познайомить із людьми, які роблять його книжковою столицею України. Чи виправдана літературна слава Львова, чи бути йому містом літератури ЮНЕСКО – на ці питання шукатимуть відповіді 25 і 26 липня.

У програму літературної мандрівки “Їздець у Львові” входять: екскурсія до книгарні “Видавництва Старого Лева” та зустріч із поетесою та його головним редактором Мар’яною Савкою; літературна прогулянка з істориком Тарасом Гакавчиним; відвідини Першої львівської медіатеки та зустріч із робочою групою, що працює над висуненням Львова на здобуття статусу міста літератури ЮНЕСКО; зустріч на каву з письменницею Вікторією Амеліною; зустріч із менеджерами культурного проекту “URBAN бібліотека”; літературна екскурсія до Музею-меморіалу жертв окупаційних режимів “Тюрма на Лонцького”; зустріч з істориком та архівістом Василем Кметем і відвідини головного книгосховища наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка.
У нашому місті триває “Місяць авторських читань” – найбільший транскордонний літературний фестиваль Центральної Європи, до якого долучилося понад півсотні авторів. Щодня (до 4 серпня) водночас у п’яти містах Європи – Брно (Чехія), Остраві (Чехія), Кошице (Словаччина), Вроцлаві (Польща) і Львові – відбуваються виступи відомих письменників із чотирьох країн-учасниць проекту.
У місті Лева події відбуваються щовечора о 19.00 у залі з роялем мистецького простору “Квартири 35”, а о 20.30 – у галереї “Дзиґи” (вул. Вірменська, 35). Отож у найближчі чотири дні о 19.00 на вас чекають зустрічі з Катериною Тучковою, Аґдою Баві-Пейном, Миколаєм Лозінським і Терезою Боучковою, а о 20.30 – з Галиною Петросаняк, Ларисою Денисенко, Артемом Чапаєм і Мариною Гримич.

”Місяць авторських читань” започаткувало в 1999 році чеське видавництво “Vetrne mlyny”. Щороку цей фестиваль запрошує представників однієї країни як почесного гостя. Протягом 16 років у проекті взяли участь письменники з Франції, Канади, Білорусі, Словенії, Польщі та Німеччини.
Україна цього року отримала статус країни-почесного гостя, що означає найбільшу кількість українських учасників. Зокрема, у “Місяці авторських читань” бере участь 31 вітчизняний письменник, який відвідає з виступами всі п’ять міст у чотирьох країнах, де відбувається фестиваль. Разом із українськими авторами, участь у фестивалі візьме 31 автор із Чехії, Польщі та Словаччини.

У мистецькій галереї “Зелена канапа” (вул. Вірменська, 7) цього тижня відкрили нову виставку живопису Романа Бончука “Стіна”.
Сам автор говорить про свій проект так: “Стіна” виникла достатньо давно і прийняла вже певного розмаїття. Будь-яку справу варто розтягувати у просторі за принципом “повільно-повільно” задля уникнення зайвого поту й ремісництва. Стіна споконвіку була формою захисту і відокремлення. Вона може бути ментальною, сакральною, метафізичною, цегляною, молекулярною, мовною тощо.

Моє особисте знайомство зі Стіною виникло десь два роки тому, коли я працював у мальовничому Криму, вигадуючи “Анатомії доктора Фороса” й розуміючи, що вигадана мною ж таки (і не мною) філософія смерті – неабияке зілля та лік у протидії навколишньому абсурду й хаосу. До чого я це відтворюю? Для того, аби зрозуміти, що життя є боротьба, а коли боротьба втрачає сенс – автоматично стає абсурдом, якому можна протидіяти тільки бунтом. А прояв у найкращій формі самого бунту – це, звісно, Стіна… Будуймо Стіну! Нічого страшного: чим більша біля неї сміттярка, тим вона вища. Це сказав, здається, Ейнштейн, а потім і доктор Фройд. За Стіною тихо та спокійно. Стіна є межею й маркером, і нульовим вектором… і джерелом”.

Роман Бончук (на фото) народився в Івано-Франківську, приватно навчався живопису у В. Чернявського. Навчався в Гарвардському університеті (історико-літературний факультет, історія української літератури ХХ ст.) і Прикарпатському державному університеті (дизайн інтер’єру). Автор близько 20 персональних виставок у Івано-Франківську, Києві (“Мистецький арсенал”, галерея “Ра”, посольство Франції, Національна спілка художників та ін.), а також у Німеччині, Польщі, Великобританії, зокрема, в бібліотеці Гарвардського університету.
Мистецька галерея Гері Боумена (вул. Наливайка, 18) запрошує на
виставку графіки Валерія Дем’янишина. Те, що за паспортом він – Валерій Дем’янишин, знають тільки втаємничені мистецтвознавці. Решта міста знає його як Дема – суперграфіка, з останніх “могікан” богемно-андеграундного повоєнного Львова, що вже понад 50 років перебуває у вільному творчому польоті між простором і часом.
Юрій Андрухович про Дема: “Особисто мене він захоплював двома сторонами своєї особистості: зовнішністю, стовідсотково гіпівською, і творчістю. Його графічні роботи того часу – цілком особливе явище на львівському та й загалом українському тлі. Для мене він був однією з тих постатей, які робили Львів найцікавішим містом у світі. Він належав справжньому Львову, таємному, і протистояв зовнішньому, совковому...” “Його лаконічна графіка теж позачасова. Макрооптика її медитативного світу перетворює природний дріб’язок навколо нас – усі оті камінчики, гілочки, листочки, мушельки… – на багатозначні символи світобудови, – каже про автора мистецтвознавець Наталія Космолінська. – Після розглядання віртуозних Демових мініатюр хочеться перечитати Кастанеду чи класичну японську поезію, передивитися фільми Тарковського, помедитувати на березі океану чи посеред степу. Одним словом, відчути Вічність на дотик”.
Ще одну графічну виставку – робіт Галини Хорунжої – можна оглянути в галереї “Пори року” (вул. Вірменська, 23).
Як зазначає художниця, це “виставка офортів про людей, пов’язані з ними спогади, місцевості та речі. Серія історій про різні знахідки, які нас оточують, однак це не такі речі, які ви знаходите, коли хочете. Це речі, які знаходять вас. І все, що ви можете зробити, це піти туди, де вони можуть вас знайти”.
У роботах важливо відкрити свій світ і свій простір для стороннього через застосування впізнаваних мотивів, відкритих для декодування символів та універсальних образів. Якщо автор подивився дещо глибше в метафізичну сутність проблематики, то і через сотні років радість і біль художника (або зображеного персонажа) залишаються зрозумілими та відкритими.
Галина Хорунжа навчалась у Львівській національній академії мистецтв на факультеті історії і теорії мистецтва. Вона – автор понад 40 фахових публікацій в українських і закордонних мистецтвознавчих та культурологічних виданнях, учасник понад30 всеукраїнських, міжнародних і закордонних наукових конференцій. Нині викладає на кафедрі історії і теорії мистецтва у Львівській національній академії мистецтв, працює у графічних і живописних техніках. Її роботи зберігають у приватних та музейних колекціях в Україні, Польщі, Росії, Німеччині, США, Китаї та Японії. За період творчої діяльності – дві персональні виставки та участь у понад 20 колективних.

У
Національному музеї у Львові імені Андрея Шептицького (просп. Свободи, 20) ви можете насолодитися графікою та живописом Івана Остафійчука. Виставка презентує його графічні та малярські твори від 1970-тих і дотепер. Творчість 2015-го представляють два живописні цикли. Цьогорічний проект – це короткий ретроспективний погляд на мистецьку спадщину Івана Остафійчука, присвячений 75-річчю від дня народження митця.
Іван Остафійчук – яскравий представник сучасного образотворчого мистецтва, творчість якого помітною сторінкою увійшла як в історію української культури, так і в контекст європейської. Він культивує такий тип малярства, який опирається на глибинні національні традиції, розвиваючи їх, і водночас посідає своє вагоме місце в загальному контексті сучасних мистецьких ідей та орієнтирів. Його доробок – це особливий світ художніх образів, діапазон звучання яких яскравий і багатоваріантний.

Твори Івана Остафійчука не перестають вражати своєю духовною наснаженістю, широтою і майстерністю охоплення явищ буття, інтерпретацій, неповторністю мистецьких висловлювань (цикли “Рецидив”, “Подорож до Батурина”, “Сага про бойків”).

Творчість Івана Остафійчука добре відома як в Україні, так і за її межами. Його твори експонували на виставках у Польщі, Канаді, США, Чехії, Франції, Італії, і вони завжди мали успіх і свою постійну аудиторію шанувальників. Для Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького виставка особливо цінна, оскільки більшість заекспонованих творів разом зі значною частиною творчого доробку (загалом 200 робіт) митець дарує музею.

А от у
дитячій бібліотеці №19 (вул. Симоненка, 10) триває виставка 3D-макетів відомих будівель світу. Оглянути її можна щодня, окрім суботи, з 10.00 до 17.00. Зменшені об’ємні макети виготовив майстер паперових аплікацій Петро Щомак. В експозиції представлені понад 100 робіт: Ватикан, Кельнський, Реймський і Берлінський собори, Пантеон, форт Буаяр, корабель “Титанік”, автомобілі, цивільні літаки та багато іншого. На виставці представлені також макети шедеврів світової архітектури учнів Петра Щомака.
У нашому місті триває “Місяць авторських читань” – найбільший транскордонний літературний фестиваль Центральної Європи, до якого долучилося понад півсотні авторів. Щодня (до 4 серпня) водночас у п’яти містах Європи – Брно (Чехія), Остраві (Чехія), Кошице (Словаччина), Вроцлаві (Польща) і Львові – відбуваються виступи відомих письменників із чотирьох країн-учасниць проекту.

У місті Лева події відбуваються щовечора о 19.00 у залі з роялем мистецького простору “Квартири 35”, а о 20.30 – у галереї “Дзиґи” (вул. Вірменська, 35). Отож у найближчі чотири дні о 19.00 на вас чекають зустрічі з Катериною Тучковою, Аґдою Баві-Пейном, Миколаєм Лозінським і Терезою Боучковою, а о 20.30 – з Галиною Петросаняк, Ларисою Денисенко, Артемом Чапаєм і Мариною Гримич.
”Місяць авторських читань” започаткувало в 1999 році чеське видавництво “Vetrne mlyny”. Щороку цей фестиваль запрошує представників однієї країни як почесного гостя. Протягом 16 років у проекті взяли участь письменники з Франції, Канади, Білорусі, Словенії, Польщі та Німеччини.
Україна цього року отримала статус країни-почесного гостя, що означає найбільшу кількість українських учасників. Зокрема, у “Місяці авторських читань” бере участь 31 вітчизняний письменник, який відвідає з виступами всі п’ять міст у чотирьох країнах, де відбувається фестиваль. Разом із українськими авторами, участь у фестивалі візьме 31 автор із Чехії, Польщі та Словаччини.
Сторінку підготувала Марічка Ільїна |