У п’ятницю, 5 червня, о 18.00 книгарня “Є” (просп. Свободи, 7) запрошує львів’ян і гостей міста на зустріч-презентацію книг “Історії талановитих людей. Книга друга” Ірини Славінської (видавництво “Брайт Букс”) та “Не сподівайтеся позбутися книжок” Умберто Еко і Жан-Клода Кар’єра (переклад з французької Ірини Славінської, Видавництво Старого Лева). 

На зустрічі з журналісткою, письменницею та перекладачем Іриною Славінською ви зможете поспілкуватися про письмо, переклад, інтерв’ю як жанр, з якого народжуються книги, і про книги, які, власне, так і народилися – “Історії талановитих людей. Книга друга” та “Не сподівайтеся позбутися книжок”. 

А ще – про звички та вміння “розколювати” людей, літературу і натхнення, смак до життя і смак до читання. Модеруватиме розмову поет, музикант, програмний директор Львівського міжнародного літературного фестивалю, учасник та співзасновник гурту “DRUMТИАТР” Грицько Семенчук.

“Історії талановитих людей. Книга друга” є продовженням популярної серії “Теплі історії”. Що в цій книжці? Життєві історії людей, яких ми знаємо і любимо. “Під обкладинкою другої книжки “Історій талановитих людей” – історії одинадцятьох авторів, – розповідає Ірина Славінська.–  Цього разу мені буде ще складніше відповідати на запитання: “Чому саме такий добір героїв і героїнь у книжці?”

Я не знаю, чому все склалося саме так. Серед моїх одинадцяти героїв і героїнь є близькі друзі, а є й такі, з якими я вперше наживо побачилася в день інтерв’ю. Ці одинадцять осіб – своєрідний миттєвий знімок того, що мене цікавило в період роботи над рукописом – з жовтня 2014 до березня 2015 року. Серед історій є те, про що я просила розповісти, а є й таке, про що ніколи й думати не могла. Як і в першій книжці, в цих історіях можна відчитати внутрішній сюжет – як і рік тому, він цілковито випадковий і з’явився та став помітним лише після того, як були готові всі історії”. 

“Не сподівайтеся позбутися книжок” – це не погроза сучасних європейських інтелектуалів Умберто Еко та Жан-Клода Кар’єра, а іронічне застереження, оперте на досвід тривалого книгокористування. Життя серед давніх і сучасних видань, пошуки інкунабул, епізоди випадкового успіху чи несподіваної втрати, ретельність добору власних книгозбірень постають в бесіді, до якої хочеться долучитися – часом посмішкою, часом реплікою.

Читач-книголюб не лишиться пасивним спостерігачем, бо все, що обговорюється в діалозі, так чи інакше заторкує і його власне ставлення до написаного, виданого, обговореного й оціненого.