Метр сучасної української літератури, свого роду революціонер у площині історичної прози, один із найвизначніших львів'ян, лауреат Державної премії України імені Тараса Шевченка, професор Львів­ського національного університету імені Івана Франка Роман Іваничук щойно додав до переліку своїх відзнак ще одну - не менш вагому: з мотивацією "за самовіддане служіння Україні, значний особистий внесок у духовне відродження Української держави, плідну літературну і громадську діяльність" патріархові сучасної української романістики присвоєно звання Героя України з врученням Ордена держави.

Роман Іваничук, що практично п'ятдесят років своєї творчої праці присвятив вис­вітленню білих плям в історії України XV - XX століть, в одній із наших розмов зізнався: посидючість для письменника не менш важлива, ніж талант, чуття та вміння. "Якщо письменник бігає по житті, то ніколи нічого не зробить, - ділився думками Роман Іванович. - Я так просидів усе своє життя. Це не означає, що ніде не ходив: я мандрував, любив жінок, мав товариство, випивав чарку - все було, що належить людині. Але понад усе віддавав час отому сидінню за столом - читанню, дослідженню, бібліотекам, манускриптам, творенню. І коли здобув те, що здобув, то зоряною хворобою це мені вже не загрожує, бо перебув такі тортури праці, що свою славу за манну божу з небес вже не вважаю".