Симфонічний оркестр Львівської філармонії, повернувшись із гастролей Іспанією, представив у рідному місті програму з творів Йоганнеса Штрауса-сина

Перший ранок цього року розпочався для мене особливо гарно - зі знаменитого Новорічного концерту Віденської філармонії. Адже завдяки прямій трансляції на ньому можна побувати навіть "без відриву" від великого горнятка кави і пледа на рідній канапі. При цьому ще й заощадивши щонайменше півтисячі євро - адже саме стільки, за найскромнішими підрахунками, коштує квиток на одну з найбільш престижних імпрез року.

Вибір дириґента Neujahrskonzert для віденців не менш важливий, аніж вибір президента країни, а програму найголовнішого музичного ранку узгоджують щонайменше за півроку. Традиційно панує на таких концертах музика Штраусів - батька і сина, своєрідних музичних символів австрійської столиці, синонімічних доброму смаку та справжньому естетичному задоволенню. Тож із особливою приємністю трохи більше як через два тижні пощастило відвідати аналогічний концерт у Львові.

Академічний симфонічний оркестр Львівської філармонії зазвичай виконує музику поважну й до останнього часу аж ніяк не вважав себе штраусівським. Проте великий гастрольний тур містами Іспанії, з якого щойно повернувся колектив, змінив це переконання як у самих оркестрантів, так і їхньої публіки. "Іспанці виявилися дуже вдячними слухачами наших інтерпретацій вальсів, польок та галопів - навіть якщо подекуди вони скидалися на гопаки", - жартує художній керівник та головний дириґент оркестру Айдар Торибаєв.

Загалом упродовж трьох тижнів львівський оркестр дав 20 концертів у Мадриді, Барселоні, Кадісі, Сан-Себастьяні, Більбао. Символічно, що в дні найбільших свят - 26-го та 31 грудня, а також 6 січня - львів'яни виступили в найбільш престижних іспанських залах: Palau de la Musica та театрі Liceu в Барселоні, заслуживши не один схвальний відгук у місцевій пресі.

Невдовзі після повернення оркестр вирішив поділитися новим успішним досвідом і з рідною львівською публікою, запросивши увечері 16 січня на "Штраус-гала". Блискучі й дотепні виконання, часто (згідно з кращими традиціями Віденської філармонії - театралізовані)  як відомих "перлинок" Йоганнеса Штрауса-сина - вальсів, польок, фрагментів із оперет, так і менш знаних мініатюр - викликали шквал овацій у заповненому більш як наполовину залі. Схоже, слово тепер саме за львівською публікою - адже пропозиція місцевої філармонії віднедавна нічим не поступається більшості європейських міст, а от меломани ще залишаються доволі інертними.