Роберт Де Ніро, актор, про Голлівуд, Канни та комедії

Сьогодні на львівські екрани виходить стрічка, яка закривала минулорічний Каннський кінофестиваль, - картина Баррі Левінсона "Одного разу в Голлівуді" ("What Just Happened"). Свого часу режисер зумів передбачити сексуальний скандал довкола Білла Клінтона та початок війни на Балканах у картині "Хвіст махає псом" (у нашому прокаті - "Шахрайство"). Цього разу він пропонує дотепну карикатуру на Голлівуд в екранізації книги Арта Лінсона (він же став і автором сценарію до стрічки).

Стрічка відображає два тижні із життя голлівудського продюсера (його зіграв Роберт Де Ніро), якому для того, щоб потрапити з фільмом на Каннський кінофестиваль, потрібно вирішити безліч проблем. І коли він таки опиняється в Каннах, виявляється, що його проблеми лише починаються. Крім Де Ніро, в картині у ролях-камео з'явилися Шон Пенн та Брюс Вілліс. Загалом вийшла чудова стрічка, що може і розважити, і розповісти багато цікавого про голлівудських небожителів.

- Пане Де Ніро, чому Вам подобається зніматися у комедіях? Чому зараз у Вашій фільмографії їх побільшало? Вам подобається смішити людей?

- Цей фільм чимось схожий на старі італійські фільми, де одночасно присутні і іронія, і драма, і комедія. Фільм "Одного разу в Голлівуді" базується на справжньому життєвому досвіді Арта Лінсона. Це велика людина, яка робить фільм смішним, без краплі низького гумору.

  - Чи використовували Ваш особистий досвід у роботі над роллю продюсера картини?

- Так. У цій стрічці багато мого особистого досвіду. В Арта дуже розвинуте відчуття часу, і він розуміється на комедіях, саме тому я трохи переймався через шалений ритм, у якому Арт написав сценарій: потрібно добре усвідомлювати, що ти робиш, вивчити свою роль. Інколи ми імпровізували, але водночас були такі місця, де потрібно було дотримуватися оригіналу.

- Як відбувалися репетиції, як Вам працювалося з режисером? Чи потрібно Вам бачитись з ним щодня, щоб обговорити зйомки?

- Я думаю, що спочатку потрібно сісти та обговорити усі деталі, чітко зрозуміти текст, а лише згодом братися  до справи.

- Пане Де Ніро, Ви не лише актор, але також і продюсер цього фільму. На Вашу думку, чи є у фільмі такі місця, які варто було б дописати, звісно, потайки від режисера? Чи є якісь зауваження до сценарію?

- Насправді справжній продюсер тут - Арт. Він працював над усім, і йому це добре вдалося. Я нічого не робив за спиною Баррі... (Сміється)

- Як це - грати продюсера і одночасно бути ним?

- Я отримав задоволення від зйомок у цьому фільмі. Завдяки продюсеру, тобто мені, ми профінансували фільм. Я прочитав сценарій і сказав: "Думаю, вийде класне кіно". Мені сподобалось, що у фільмі можна побачити весь процес - від початку зйомок фільму, до його виходу на ринок. 

- Яка різниця між Монро Старом з фільму Еліа Казана "Останній магнат" та Вашою новою роллю у фільмі "Одного разу в Голлівуді", а також наскільки змінилась роль продюсера за останні 30-40 років?

- У Монро Стара була студія, а мій теперішній герой -лише продюсер. А динаміка, гроші, витрачені на фільм, завжди приблизно однакові.

- Багато людей вважають, що Голлівуд - це місце богів. Чи Ви погоджуєтеся?

- Я б так не сказав... Насправді, люди, які працюють у цій сфері, зовсім не відчувають себе у затишку та безпеці. Голлівуд - це не магічна ідилія. Я розумію, що в таке важко повірити, але це так. Я не можу жалітися на своє життя. Звичайно, немає нічого бездоганного, але ті, хто працює у Голлівуді, намагаються зробити все якнайкраще, щоб їх не попросили звідти. Немає різниці, хто ви - виконавчий директор, письменник, продюсер, режисер чи актор - ви можете дуже швидко втратити усе, тому дуже важливо триматись на плаву. Нехай ви - Стівен Спілберг або якийсь інший режисер - усі ми тут як слимаки на склі, які повзуть угору і намагаються не зіслизнути донизу. Я не бачив ще такої людини, включно зі собою, яка б була повністю усім задоволена.

Авто, на якому ви їздите, ресторан, у якому ви сидите, до того ж не тільки сам ресторан, але і столик, за яким вас бачать. Адже цей столик - не такий престижний, як той. (сміх). За цими деталями люди говорять хто ви і де ви можете опинитись наступного року. Ваш фільм може бути невдалим, і сидіти ви можете не за тим, а за цим столиком. Усі ці страхи стають другим "я" того, хто працює в Голлівуді.

- Але фільм сприймається як певний осуд Голлівуду як системі. Чи не так?

 - Цей фільм - комедія розпачу, комедія віроломства. Чи мета цього фільму сказати людям з Голлівуду: та пішли ви всі під три чорти? Насправді, ні. Я поводив себе навіть гірше ніж ті люди, про яких я говорив, - "дурні". Мета серйозніша, ніж здається на перший погляд. Люди, які є поза межами цього всього, повинні побачити, що діється усередині світу. Немає фільму, який би повністю розповів людям про Голлівуд. Насправді, це історія продюсера, два тижні його життя, його відчай в особистому та професійному житті. Він аж ніяк не кращий від будь-кого іншого. Він уміє брехати, як і решта людей.

- Ви - чудовий, дивовижний актор, але якби була можливість змінити своє життя, чим би Ви займалися?

- Дякую за комплімент. Але не можу відповісти на ваше запитання. Не знаю, правда, не знаю.

- Що таке Канни для американця? У фільмі Канни - це не тільки фестиваль, але й дещо екзотичне, певне втілення мрій.

- Це, так би мовити, ключове місце для показу фільмів. У фільмі - Каннський фестиваль є важливим для режисера та продюсера, адже вся їхня робота над картиною буде оцінена саме тут. Ми сказали собі: це власне те місце, куди потрапить наш фільм, тому потрібно добре попрацювати. Для Америки Канни мають досить велике значення.

- Якими були Ваші  враження, коли вперше опинились у Каннах? Здається, це був фільм "Таксист", чи не так?

- Так. Я обожнюю Канни. Це чудовий фестиваль. Я б не сказав, що щось тут кардинально змінилося. Хіба що погода не така гарна, як колись (усміхається). Так чудово, коли світить сонце.

- Коли Ви приїхали у Канни 1976 року з фільмом Скорсезе "Таксист", у Вас було достатньо часу, щоб ходити на прем'єри фільмів, чи не так?

- Я навіть не пам'ятаю.

- А сьогодні?

- Ні, ні. Сьогодні - ні. Але знаєте - я був би зовсім не проти, якби мене запросили в журі. (Оплески).

- Чи мають Канни якесь значення для американського ринку?

- Так. Канни задають тон на міжнародному ринку. Важливо, щоб вас визнали у Каннах, це має велике значення

 - Півтора року тому Ви працювали з Мартіном Скорсезе який сказав, що із задоволенням буде працювати з Вами ще. А Ви?

- У нас зараз є проект, над яким ми якраз працюємо.

- Після стількох років праці у кінематографі, що Вам більше до вподоби - бути актором чи режисером?

- І те, й інше.