Кожну з акцій туру “Океан Ельзи – 20 років разом!” можна сміливо назвати концертом року, адже гурту за період із 31 травня по 24 серпня вдалося дати шість концертів на п’яти найбільших стадіонах країни – у Львові, Дніпропетровську, Харкові, Києві та Одесі – для 300 тисяч глядачів.

Концерт у Києві на НСК “Олімпійський” став наймасовішим у історії країни – зібрав 75 тисяч поціновувачів музики “океанів”! Саме на ньому відбувся виступ “історичного” складу гурту, тобто Юрія Хусточки, Павла Гудімова, Дмитра Шурова, Дениса Глініного і Святослава Вакарчука. А в рідному місті “Океану Ельзи” – Львові – відбулось аж два концерти. Із другим музиканти приїхали до нас 24 серпня. Саме тоді понад 40 тисяч глядачів разом із гуртом заспівали Державний гімн України.

Однією з найгучніших музичних подій року став новий проект всесвітньовідомої української співачки та акторки, колишньої львів’янки Мар’яни Садовської та одного з кращих джазових контрабасистів Марка Токара, який представили в рамках XIV Jazz Bez. 

Октет “2014” – це пісні на тексти Сергія Жадана та Любові Якимчук у виконанні чотирьох жіночих голосів і чотирьох контрабасів. Світова прем’єра проекту відбулась у Львові, Києві, Тернополі та прикордонному містечку Мостиська, де октет відпрацював безкоштовний концерт для воїнів АТО і волонтерів.

У 2014 році ми попрощалися з двома геніальними музикантами – Чарлі Гейденом і Джо Кокером.

Легенда джазу, американський контрабасист і композитор, чотириразовий володар премії Grammy Award Чарлі Гейден помер 11 липня у віці 76 років. Львів’янам пощастило почути його віртуозну гру у 2013-ому  – саме тоді музикант виступив на  ІІІ Міжнародному джазовому фестивалі Alfa Jazz Fest. На гала-концерті фестивалю Чарлі Гейдену вручили ІІ Міжнародну музичну премію імені Едді Рознера за вагомий внесок у розвиток джазової музики.

А 22 грудня музичний світ втратив співака Джо Кокера, який помер у віці 70 років. Виконавець присвятив сцені 40 років і запам’ятався хітами You Can Leave Your Hat On, You Are So Beautiful і багатьма іншими. Джо Кокер записав понад 40 альбомів, останній із яких – Hard Knoks – презентував на минулорічному концерті в Києві.

Співак здобув нагороду Grammу, орден Британської імперії та ввійшов до переліку “100 найвидатніших співаків у історії” за версією журналу Rolling Stone.

У 2014 році попри непрості для країни часи літературних подій нам не бракувало. Передусім варто згадати здобутки та досягнення видавництв.

Цього року кращим із них по праву можна вважати львівське “Видавництво Старого Лева”. Його команді вдалося здійснити неможливе – втілити найнеймовірніші плани в життя, провести чимало різноманітних акцій і видати… 51 новинку! ВСЛ-івці серйозно взялися за поповнення асортименту не лише дитячої, а й дорослої літератури – цього року презентували 15 видань, п’ять із яких – поетичні збірки Маріанни Кіяновської, Катерини Калитко, Катерини Міхаліциної, Ірини Старовойт і Юрка Іздрика. 

Саме “Видавництво Старого Лева” подарувало нам український переклад “Бойні номер п’ять” Курта Воннегута, несподівану Hunt, Doctor, Hunt Гаськи Шиян (найочікуваніша книжка року за версією Форуму видавців), книгу “Фелікс Австрія” Софії Андрухович (спеціальна відзнака Форуму видавців і переможець премії “Книга року ВВС – 2014”), а також “Книжку про читання” Юстини Соболевської, “Галицьку кухню” Юрія Винничука, “Рецепти Мумі-мами” і “Чарівний сад” Джоанни Басфорд. 

Що вже казати про дитячі книжки, від яких очі розбігаються: тут вам і світові бестселери, зокрема, “Карти” Олександра та Даніеля Мізелінських, і новинки – “Канікули з близнятами” Джеремі Стронґа, і оновлені видання, зокрема, дві книги з серії “Дивовижні світи”. 

Саме завдяки мудрій роботі видавців “Хто зробить сніг” Тараса Прохаська та Мар’яни Прохасько потрапила до одного з найпрестижніших світових каталогів дитячих книг – “Білі круки 2014”, а “Зірки і макові зернята” Романи та Андрія з Творчої майстерні “Аґрафка” з Болонського ярмарку дитячої книжки привезли BolognaRagazzi Award  у номінації Opera Prim, спрямованої на підтримку видавців, які відкривають світу нові імена. Так тримати!

У 2014-ому література таки зазнала й непоправних втрат.  16 серпня не стало 84-річного Всеволода Нестайка – письменника, на творах якого виросло не одне покоління читачів. 

Важко знайти освіченого українця, який у дитинстві не читав його “Тореадорів із Васюківки”, “Незвичайних пригод у лісовій школі” чи “Пригод їжачка Колька Колючки та його вірного друга і однокласника зайчика Косі Вуханя”. Доробки письменника перекладені багатьма мовами, а “Тореадори з Васюківки” у 1979 році внесли до особливого почесного списку Г.-Х. Андерсена як видатний твір дитячої літератури.

А 17 грудня пішов із життя 65-річний український поет, драматург і перекладач Олег Лишега. Він перекладав українською твори Томаса Стернза Еліота, Езри Паунда, Девіда Герберта Лоуренса, Марка Твена. Поціновувачі української літератури знають Олега Лишегу як автора збірок “Великий міст”, “Снігові та вогню”, п’єси “Друже Лі Бо, брате Ду Фу” та багатьох інших. Саме він став першим українським поетом, якого нагородили премією ПЕН-клубу за поетичний переклад.

Особливу увагу на українському кіноринку привернули дві прем’єри – “Поводир” і “Плем’я”. Ці фільми і їхні команди конкурували між собою впродовж цілого року – як до виходу у прокат (переважно в новинних стрічках), так і після (особливо під час і після відбору Українського Оскарівського комітету). 

Попри скандал і розпуск комітету “Поводир” Олеся Саніна висунули від України на здобуття “Оскара” в номінації “Найкращий фільм іноземною мовою”, але кінострічка так і не ввійшла до короткого списку номінантів, який Американська кіноакадемія оголосила 9 грудня.  

Та історичну драму про кобзарів таки відзначили – не “Оскаром”, але гривнею і увагою: вона стала найкасовішою національною кінострічкою в українському прокаті. Лише за перший вікенд фільм подивилися 94 754 глядачі і він зібрав 264,5 тис. доларів.

Експериментальна драма “Плем’я” Мирослава Слабошпицького також отримала визнання. Щоправда, фільм, у якому ролі грають глухі та непрофесійні актори, значно краще сприйняли за кордоном, аніж на батьківщині. “Німе кіно XXI століття” здобуло для своїх творців чи не більше нагород, аніж будь-яка українська кінострічка. 

Серед його перемог –  три нагороди Тижня критики Каннського кінофестивалю (вперше в історії), найкраща художня робота ХІХ Міланського МКФ, приз “Сазерленд Трофі” за найоригінальніший і найсильніший режисерський дебют Лондонського кінофестивалю, гран-прі польського кінофестивалю Tofifest, Explore Award  бельгійського фестивалю в Генті, VIZIO Visionary Special Jury Award кінофестивалю AFI FEST у Лос-Анджелесі та премія в номінації “Європейське відкриття” від Європейської кіноакадемії (її ще називають “європейським Оскаром”).

Поціновувачі українського кіно попрощалися цього року з Віталієм Лінецьким – актором театру і кіно, заслуженим артистом України. Він раптово помер 16 липня на 43-ому році життя. 

З 2000 року актор знявся у 8 серіалах, зокрема, у “Дні народження Буржуя”, “Слід перевертня”, а також  30 фільмах, серед яких – “ТойХтоПройшовКрізьВогонь”, “Одвічне повернення”, “Звичайна справа”, а також “Гніздо горлиці” і “Незламна”, які вийдуть у прокат у 2015-ому.

Понад 20 років Віталій Лінецький віддав роботі в Театрі драми і комедії на Лівому березі. Він зіграв у 11 виставах, за дві з яких (“Трохи вина… або 70 обертів” і “26 кімнат”)  став лауреатом професійної театральної премії “Київська пектораль” у номінації “Краще виконання чоловічої ролі”.

Фото: Олег Гевко, allaboutjazz.com, warszawa.naszemiasto.pl, museshore.com, azh.com.ua, glavred.info.