Суперактуальний тиждень
Від 14 по 21 вересня у Львові з ініціативи Інституту актуального мистецтва відбувся Тиждень актуального мистецтва "7", який відтепер буде щорічним. Уперше в Україні на одній території і в один час зібрали художників, які творять у просторі актуального мистецтва не лише з теренів нашої держави, а й кількох - із зарубіжжя. Серед запропонованих у рамках тижня імен: Влодко Кауфман (інсталяція на фото), Гліб Вишеславський, Павло Маков, Олег Тістол, Василь Бажай та чимало інших, а також всесвітньо відомі класики-перформісти з Польщі: Збігнєв Варпеховскі, Ян Свіджінскі та Януш Балдига. Тиждень тривав у кількох творчих напрямах - перформенсу, цифрової, електронної та медійної культури ("МедіаДепо"), авторських проектів, об'єднаних темою "Потенція порожнечі", та окремих дійств, наприклад, фестиваль експериментальної електронної музики "Перший львівський рейв" тощо. Тиждень досягнув своєї мети - актуалізував культурне життя міста, дозволив митцям зустрітись і, зрештою, поглянути, а де вони в актуальному мистецтві світу. А відтак став насправді явищем дуже серйозним і навіть фундаментальним.
"Золотий лев" став державним
Міжнародний театральний фестиваль "Золотий лев", що його вже майже двадцять років організовують на базі Львівського духовного театру "Воскресіння", став єдиним театральним фестивалем України, участь у фінансуванні якого взяла держава. Таке рішення ухвалило Міністерство культури і мистецтв України, намагаючись реформувати і свої плани, і власну культурну стратегію. Відтак незалежно від бюджету кожного наступного "Золотого лева" держава взяла на себе обов'язок покривати 50% запланованих ним витрат. Це не означає, що інших театральних фестивалів в Україні не буде. Однак фінансуватимуть їх відтепер тільки з місцевих бюджетів.
Львів відродив традицію модних показів
У березні цього року у Львові вкотре започаткували Тиждень моди, який, відбувшись ще й восени, уже зумів стати традиційним. Стартувавши як міжнародний (уже в першому Тижні участь взяли молоді творці моди з України, Польщі, Хорватії та Угорщини), проект "Lviv Fashion Week" таки відрізняється своїм спрямуванням від узвичаєних столичних тижнів моди, адже орієнтований на підтримку нових дизайнерів і надання їм можливостей для створення і розвитку власних брендів. Те, що львівський Тиждень моди таки почав набувати вагомості, підтверджує і те, що на другу львівську "модну" подію приїхав відомий російський кутюр'є, президент московського Дому моди, заслужений діяч мистецтв Російської Федерації, професор В'ячеслав Зайцев. Схоже, цей рік таки увійшов в історію як час народження львівських модних показів, які безперервно відбуватимуться хоча би 5 років.
Скандаліст року
Тупіт та свист у залі, образливі вигуки і навіть виклик карети швидкої допомоги - такого прийому дочекався під час свого останнього виступу у рідному Львові всесвітньо відомий альтист Юрій Башмет. "Сам си, Юрасю, завинив," - можна резюмувати, перефразовуючи відоме галицьке прислів'я, адже музикант на дві з половиною години затримав власний виступ. Причини такої некоректної поведінки вже з'ясувала спеціальна комісія, але до міста маестро найближчим часом краще не потикатися.
Тотальна українізація плюс
У році, що минає, фільми українською мовою в кінотеатрах перестали бути екзотикою. Попри хвилі протестів у східних областях України (піднятих, як показав подальший досвід, здебільшого штучно), розпочата урядова кампанія обов'язкового дублювання, озвучення або субтитрування фільмів іноземного виробництва державною мовою завершилася успішно. Хоч від акцій протестів та судових позовів від невдоволених "представників нацменшин" не застрахована і в майбутньому. Хоча, виглядає, всі погодилися, що голос Богдана Ступки ідеально звучить і в устах пірата, і в усіх інших випадках.
Наші у Каннах
Цього року вперше в історії кінематографічна Мекка - бульвар Круазетт у Каннах - прикрасили й українським прапором. Протягом усього Каннського фестивалю працював український павільйон. Упродовж цього часу відбувалися кінопокази повнометражних фільмів: "Кастинг" Олександра Шапіро, "Ілюзія страху" Олександра Кирієнка, "Сафо" Роберта Кромбі, "Богдан Зиновій Хмельницький" Миколи Мащенка, "Прикольна казка" Романа Ширмана, "Владика Андрей" Олеся Янчука, а також презентації київського МКФ "Молодість", кіностудій імені Довженка (присвячено її ювілею), Одеської та Ялта-фільм.
Українська література у Відні
Українську літературу цього року вперше з таким масштабом презентували у Відні. Юрій Андрухович, Тарас та Юрко Прохаськи, Сергій Жадан, Андрій Курков, Наталка Сняданко, Остап Сливинський, Тимофій Гаврилів, Аскольд Мельничук та Ігор Померанцев з 14 до 16 листопада збирали повні зали у театрі "Одеон", де віденці мали змогу послухати твори цих авторів у німецьких перекладах, а також їхні думки з приводу європеїзації України. Останньому була присвячена окрема дискусія фестивалю "Література восени". Цей фестиваль відбувається в австрійській столиці вже багато років, і щоразу в центрі його уваги опиняється література іншої країни.
Митець-організатор
Невтомний ініціатор розмаїтих атракційних дійств у Львові, мистецький директор галереї "Дзиґа" ознаменував рік, що минає, суперважливою для всієї України подією - став центральним мотором Тижня актуального мистецтва "7" - події, яка наразі не має аналогів в Україні і відтепер відбуватиметься у нашому місті щорічно. "Один із найглибших, наймудріших, найсерйозніших і найвеселіших гравців і художників сучасного світу", як свого часу окреслив його письменник Юрій Андрухович, Влодко Кауфман не зрадив собі - заколотив дійство (хоч офіційно зауважують, що його організував Інститут актуального мистецтва, співзасновником якого є і наш герой), яке в подальшому не лише працюватиме на актуалізацію мистецького життя в Україні, а й презентуватиме, де перебуваємо в актуальному мистецтві світу. Нехай наразі і без офіційного визнання (серед лауреатів обласної мистецької премії Влодка Кауфмана, котрий також цьогоріч претендував на "нобеля" місцевого масштабу, чомусь не виявилося). Те, що уже давно варто було би знати...
