П’ятий кінофестиваль “Корона Карпат”, який днями завершився у Трускавці, відкрив нові перспективи для цього міста. 

Воно, як і інші подібні курорти – Карлові Вари в Чехії, Сан-Себастьян у Іспанії, Ніш у Польщі, поступово стає оазою кінопоказівq. Відвідують кінозали в Трускавці і мешканці оздоровниць, і місцеве населення, і люди із сусідніх міст. А з нагоди масштабніших подій – ще й гості з-за кордону. 

Однією з таких подій вже традиційно є Трускавецький міжнародний кінофестиваль телевізійних фільмів “Корона Карпат”. Цього року його організатори  зробили кіноманам справжній подарунок – всі покази фестивалю були безкоштовними, проте всі могли зробити благодійну пожертву. Таким чином упродовж чотирьох днів на “Короні Карпат” зібрали 5 тис. 704 грн на потреби військових, які зараз перебувають у зоні АТО.

На круглому столі “Реформації та перспективи кіногалузі”, що відбувся у рамках кінофестивалю, дебатували про те, як кіногалузь працює зараз, як створити повноцінний „національний продукт”, а також, як вивести український кінематограф на міжнародний рівень. Виробляти кінопродукт на локаціях карпатських ландшафтів Державному агентству України з питань кіно пропонують Трускавецька міська рада, Львівські обласна рада та облдержадміністрація.

У Трускавці, Східниці, Стебнику гості кінофестивалю переглянули фільм, який нагадав їм події Майдану і патріотичні переживання тих днів. Це стрічка “Вавилон 13”, присвячена річниці Революції Гідності.

Серед десяти конкурсних фільмів найбільшу симпатію глядачів здобув фільм латвійського кіновиробника “Мамо, я люблю тебе” (2013 рік, режисер Яніс Нордс), який став володарем Гран-прі кінофестивалю. 

Розвиток сюжету починається з того, що Реймондс приховує від мами погану оцінку, яку отримав у школі. Він каже неправду, яка виходить з-під його контролю. Матуся Реймондса цілком присвятила себе роботі, тож син залишається наодинці зі своїми сумнівами. Як урятувати дружбу і не втратити поваги матері? Реймондс ризикує, випадково стикаючись із небезпечним нічним життям Риги. 

“Проблема 12-річного хлопчика, який росте у неповній сім’ї, лиш одна – велика потреба в увазі матері, – аналізує сюжет фільму гість кінофестивалю, практичний психолог Михайло Лисецький. –  Для того, аби стати потрібним матері, Реймондс хоче стати найкращим за будь-яку ціну. Слухаючи докори матері, хлопчина постійно відчуває провину за всі її нещастя. І це відчуття провини підштовхнуло його до крадіжки та великої брехні. Проте Реймондс приймає несподіване, але правильне рішення – говорити правду, якою б вона не була. Саме правда рятує і дитину, і матір”.