Чи здолають жорстоку дійсність амбітні плани нового директора Палацу мистецтв?

І Юрій Гнатковський (ліворуч), і Роман Наконечний переконані: без промислових виставок палац не зможе організувати й мистецькі. А продавці у залах “храму мистецтв” нудьгують

Учора новий виконувач обов'язків львівського Палацу мистецтв Юрій Гнатковський уперше зустрівся із журналістами. Нагадаємо, відповідне розпорядження про його призначення голова ЛОДА Микола Кміть підписав 17 грудня.

У мистецькому середовищі во­льове рішення очільника області викликало неоднозначну реакцію, адже молодий менеджер Юрій Гнатковський, краще знаний за музичними та телепроектами, а також мерською промокампанією, ніколи адміністративних функцій керівника державного мистецького закладу не виконував. Ускладнювалася ситуація й тим, що, за чутками, попереднього багатолітнього директора Палацу мистецтв Романа Наконечного брутально "пішли", змусивши написати заяву за власним бажанням. Мабуть, аби спростувати всі непорозуміння, два директори - екс та в.о. вирішили дати спільну прес-конференцію. Звісно ж, у стінах довіреного їм закладу. От лише потрапити на неї виявилося не так вже й просто: замість звичного в таких випадках вказівника на зал, де проводиться зустріч із пресою, журналістів гостинно зустрічало кособоке, намальоване від руки за­прошення на виставку-продаж білоруських товарів (а, нагадаємо, саме надмір промислових виставок став одним із каменем спотикання у стосунках колишнього директора як із митцями, так і з обласною владою).

Не знайшлося місця для анонсованого заходу й у конференц-залі палацу: там саме відбувалася велелюдна зустріч "лідерів" однієї із популярних дистриб'юторських фірм. Лідери ж мистецької установи зустрілися із пресою у т.зв. "арт-вітальні" цокольного  поверху. "Промислові виставки повинні відбуватися й надалі - в межах розумного вони потрібні для того, аби дати змогу цій установі культури функціонувати взагалі", - майже одразу став переконувати пан Гнатковський журналістів, "зачарованих" експозицією білоруських хутрових виробів, а також інших товарів народного споживання із ностальгійними сімейними трусами  включно. Ще раз - уже з висоти свого досвіду - підтвердив законність таких заходів, які відбуваються згідно із статутом Палацу мистецтв та дозволяють покривати кошти на ті ж комунальні послуги, і пан Наконечний. Свого часу він гостро протестував проти переведення керованого ним закладу в статус комунального підприємства (тоді б Палац мистецтв перейшов на повний госпрозрахунок, та ще й 70% від оренди приміщень довелося б віддавати в бюджет області), за що, вважає, і поплатився посадою. Але абсурдність існування мистецького закладу в якості КП усві­домлює і його новий керівник, і начальник управління культури ЛОДА Галина Дорощук.

"Мені довірили цю установу, бо добре знають мене як людину. Стосовно кумівства (Юрій Гнатковський доводиться кумом Миколі Кметю, що, звісно, є вдячним матеріалом для журналістських спекуляцій - "Пошта"), то існує набагато більше інших чудових посад. А Палац мистецтв - аж не така "суперова" установа", - каже його новий в.о. директора.

З березня цього року Ю.Гнатковський є позаштатним радником голови Львівської облдержадміністрації з питань культури та з питань інвестицій, тож, каже, встиг добре ознайомитися із ситуацією в Палаці мистецтв і скласти концепцію його розвитку, яку нижче подаємо повністю. Не виглядає скривдженим і незмінний до цього часу керівник цієї установи Роман Наконечний - він і далі куруватиме своє улюблене дітище - Шевченківську кімнату, а також обіцяє допомагати порадами новому директору.

У найближчих планах нового директора - проведення вечорів акустичної музики в лютому, а також підняття вартості квитків. "У Римі, поки вхід до Колізею був безкоштовним, ніхто й не цікавився цим музеєм", - проводить паралель новий керівник львівського Палацу  мистецтв. А от назвати ім'я хоча б одного місцевого сучасного художника, який йому особисто до вподоби, відмовився навідріз, мотивуючи це своєю "нейтральністю" як нового керівника мистецького закладу. Сподіватимемося, що це й справді було єдиним благородним мотивом такого впертого відмовчування.

Концепція розвитку Палацу мистецтв*

Основна мета - залучити до Палацу більшу кількість відвідувачів, особливо молодь, оскільки саме молодь повинна формуватися під впливом мистецтва і творитиме мистецтво в майбутньому. Зв'язок між поколіннями митців не може бути втрачено. Моя задача, зокрема, знайти спільну мову між одними і іншими.

Поруч із цим, актуальним є налагодження зв'язків із громадськими та доброчинними організаціями, проведення спільних заходів. Організований цієї осені Львівською міською радою Форум соціальних інвестицій показав величезну потребу у тіснішій співпраці між мистецькими закладами і активною громадою Львівщини.

Доцільно використати ще не задіяні можливості Палацу мистецтв, а саме проведення форумів, конгресів, симпозіумів, конференцій, презентацій, семінарів, прес-конференцій, лекцій, науково-технічних виставок, культурно-мистецьких акцій, вернісажів, салонів, аукціонів творів мистецтва, фестивалів, концертів, видовищно-розважальних заходів.

З технічно-господарської сторони варто зауважити, що Палац мистецтв потребує якнайшвидшого вдосконалення освітлювальних систем, пожежної та охоронної сигна­лізації, встановлення систем відеонагляду, проведення ремонтних робіт та покращення інтер'єру у відповідності до вимог для закладу культури. Встановлення системи аварійного електроживлення, сучасного обладнання для обслуговування вище наведених форм діяльності. Це також є першочерговими заходами у вдосконаленні роботи закладу.

Виходячи з поставленої мети, варто проводити розвиток та популяризацію Палацу мистецтв одночасно із наступними кроками:

1. Зробити палац міжнародним - ведучи мову про інтеграцію у європейське мистецтво, робити в цьому напрямку конкретні кроки. Для цього створити англомовну та польськомовну версії інтернет-сайту, підписати меморандуми про спільні виставки із європейськими мистецькими установами, налагодити контакти та вивчити їх досвід розвитку (термін виконання - 3 міс. від початку роботи).

2. Розширити поняття "мистецтва" з живопису до усього, чим є мистецтво в сучасному світі. Презентувати в приміщеннях палацу інсталяції європейських мистецьких центрів, відомих творчих особистостей (виконання - впродовж діяльності).

3. Сформувати найбільший мистецький центр Західної України за кількістю реа­лізованих напрямків діяльності, на основі якого базуватимуться постійно діючі осередки творчої молоді, сприяти їх розвитку та активності (хід виконання - від початку роботи).

4. Створити прес-центр Палацу мистецтв - структуру, що займається організацією та проведенням прес-конференцій, презентацій, брифінгів із залученням провідних українських засобів масової інформації, анонсуватиме плани та діяльність культурного закладу, проводитиме прес-конференції за участю відомих митців та гостей. Головне завдання - інформаційна підтримка заходів Українського дому та його партнерів.

З огляду на поставлену мету, доцільно визначити такі напрямки діяльності: 

1. Виставкова діяльність:

- художні пленери, скульптури;

- рада галеристів;

- авторські виставки;

- підготовка окремих експозицій з інших областей;

- організація аукціонів виробів мистецтва;

- організація виставок сучасного мистецтва;

2. Музична діяльність:

- організація вечорів акустичної музики;

- облаштування студії звукозапису;

- організація конкурсів талантів;

- промоція львівських музичних формацій;

3. Кіно-відео-фото:

- організація кінофестивалів;

- організація фотоконкурсів;

- організація майстер-класів;

4.Патронат мистецьких заходів:

- організація прес-конференцій, презентацій;

5.Мистецтво танцю:

- організація гуртків танцю для різних вікових груп;

6.Організація дитячого мистецького гуртку "мистецьке дозвілля".

7.Створення центру сучасного мистецтва.

8.Створення концертної агенції.

9.Організація інформаційного інтернет-порталу:

- співпраця із культурно-просвітницькими телепрограмами.

10.Організація молодіжного музичного театру.

11.Просвітницька діяльність:

- майстер-класи з танцю;

- малярства;

- скульптури;

- дизайну;

-  організація зустрічей із мистецькою елі­тою.

Закликаю усіх, кому не байдужий світ мистецтва, долучити свою ініціативу до створення сучасного Палацу мистецтв!

*Правопис оригіналу збережено