До 12 жовтня в нашому місті триватиме ювілейний ХХ Міжнародний фестиваль сучасної музики “Контрасти”. 

До його програми ввійшли двадцять подій, які охоплюють найрізноманітнішу палітру сучасної музики: від класики ХХ століття до останніх експериментів у роботі українських та зарубіжних композиторів молодого покоління; від творчих зустрічей з відомими композиторами нашого часу (гостей нинішнього фестивалю) до лекцій про музику та презентацій новинок європейського книговидання і різних журналів, присвячених актуальним тенденціям в сучасній музиці; від традиційних концертів до театральних постановок у найнесподіваніших місцях.

Однією із надважливих і дуже очікуваних подій на “Контрастах” є вечір до 85-річчя з дня народження видатного польського композитора, драматурга, музичного критика Боґуслава Шеффера, який народився у Львові. Cьогодні о 20.00 на честь його ювілею дрогобицький театр „Альтер” виконає “Сценарій для трьох акторів” – один із найвідоміших експериментальних сценічних творів маестро.

Динаміка творчої інвенції Боґуслава Шеффера – одного з найвідоміших польських композиторів, драматургів і музичних істориків сучасності, невтомного експериментатора та провідника музичного авангарду не перестає вражати. Боґуслав Шеффер – один із новаторів у сфері сучасної музики, який презентував світові свою новітню інтерпретацію музики, а саме партитуру без нот, перший у Польщі хеппенінг і найбільш ранній польський твір в жанрі інструментального театру. 

Він безперервно концертує, викладає у Кракові та Зальцбурзі. Понад чотириста музичних і сорок драматичних творів, перекладених шістнадцятьма мовами, а також десяток праць з історії музики та композиції – лише лаконічний перелік найважливіших здобутків. Та його ніколи не можна вважати повним: маестро щодня готовий до нових відкриттів. 

Концерт буде особливим і щонайбільше наблизить слухачів до виконавців, адже відбудеться у фойє Львівської філармонії.

А вже наступного дня, 5 жовтня, у неділю о 18.00 відомий львівський піаніст, заслужений артист України Йожеф Ермінь і академічний симфонічний оркестр виконають у філармонії твори Ігоря Щербакова, Ганни Гаврилець, Анджея Пануфніка та Єжи Корновича.

“Знаки – найдавніший атрибут людського життя. Вони супроводжують людину з часу її появи на Землі. Проте не лише явні знаки, а й таємні оточують людей. Завдання людини – вміти розпізнати сенс їх появи в навколишньому світі. Однією з версій музичного прочитання проблеми знаків (символів) можна вважати і цей твір”, – висловлює свою думку про композицію Signa (“Знаки”) знана українська композиторка Ганна Гаврилець.

Натомість Ігор Щербаков у своєму “Концерті”, написаному в листопаді –грудні 2013-го, якнайкраще передає і тривогу, і сподівання, і передчуття трагічних втрат. Від особистісного до глобального – ось один із основних принципів творчого мислення композитора.

“Краєвид” Анджея Пануфніка – це “спроба передати в музиці краєвиди з моєї уяви, схожі до тих, які пригадую з Польщі: безмежні ландшафти, які народжують меланхолію, коли далекий горизонт, що зникає, викликає відчуття безмежжя. Відгомін Польщі можна почути й у музиці”.

А Єжи Корнович, незмінний останні десять років голова Спілки композиторів Польщі, присвятив свій “Великий Перехід” не лише українським друзям, але й (так склалися обставини часу) тим подіям, які вони сьогодні переживають, тож коло посвячених суттєво розширилося.

Наступного тижня, 8 жовтня, у середу о 19.00 в рамках ювілейного XX Міжнародного фестивалю сучасної музики “Контрасти” у виконанні академічного молодіжного симфонічного оркестру “INSO-Львів” звучатимуть твори патріарха української симфонії XX ст. Бориса Лятошинського і його учня Євгена Станковича. Увертюра на чотири українські народні теми, написана 1926 року і присвячена П. Козицькому. Її було відзначено першою премією (разом із Другою симфонією Л. Ревуцького) на республіканському конкурсі. В її основі – три українські веснянки і одна весільна пісня. 

Польська сюїта продовжує слов’янську тематику в творчості митця, його питомий зв’язок не лише з українською, а й із польською тематикою, з якою композитор також був пов’язаний генетично.

Не меншу роль відіграють національні мотиви й у творчості Євгена Станковича. Автора, як і його видатного учителя, цікавить перетворення не лише українського фольклору мотивів (при тому, що композитор є одним із центральних представників української нової фольклорної хвилі), але й вірменських, литовських, єврейських. Каддиш і Ханука, написані на замовлення оркестру Сполучених Штатів Америки у Лас-Вегасі, є найкращим підтвердженням цього.

Своєю чергою Концерт для віолончелі з оркестром – один із творів, яким композитор заявив про свій яскравий індивідуальний стиль ще на початку творчого шляху. Попри рафінованість структури і навіть певну близькість до дванадцятитоновості цей твір уже свідчить про автора як художника емоцій та психологічних станів, що для його епохи є рідкісним явищем, а відтак  ще ціннішим даром.