В суботу, 27 вересня, о 19.00 на сцені Національного драматичного театру ім. М. Заньковецької відбудеться унікальний культурний проект, на який так давно чекали. Тут покажуть відреставровану версію легендарного фільму “Земля” Олександра Довженка під музичний супровід етно-хаос-гурту “ДахаБраха”. 

“Земля” – останній фільм епічної трилогії Дов­женка “Звенигора – Арсенал – Земля”, який знімали  влітку та восени 1929 року. Кінострічка присвячена темі колективізації, щойно проголошеної партією. Довженко підходить до теми з філософським розмахом: земля у нього перетворюється на метафору національного космосу, центр і смисл існування українського селянина. Патріархальне українське село, спокій якого порушує поява трактора, існує поза історичним часом і нагадує земний рай. 

В цьому гармонійному космосі землероби ведуть щасливе позачасове пасторальне життя. Розірвання органічного й водночас містичного зв’язку із землею, до якого призвела колективізація, порушує одвічний порядок світобудови. Поетика “Землі” сформована не лише метафоричною, образною мовою Довженка, а й оригінальною операторською роботою Демуцького. Радянська влада зняла фільм із показу, звинувативши творців “в біологізмі й натуралізмі”. 

Однак стрічка мала грандіозний успіх у Європі, миттєво поставивши Довженка в ряд найвидатніших режисерів того часу. “Земля” стала вершинним твором українського кінематографа. В 1958 році на Міжнародному референдумі в Брюсселі найповажніші кінокритики внесли цей фільм до переліку 12 найкращих у все­світній історії кіно.

Національний центр Олександра Довженка розпочав реставрацію “Землі” два роки тому на основі оригінальної версії 1930 року. Тоді ж за створення музичного супроводу до оновленої картини на замовлення “Довженко-Центру” взялися й учасники “ДахиБрахи”.

“Робити музичний супровід до “Землі” Олександра Довженка було для нас великою честю і непростим творчим викликом. Кадр за кадром український шедевр світового кінематографа вражав нас кожного разу, коли ми бралися до праці. Як би ми не намагалися працювати над фільмом як самим по собі мистецьким явищем, уникнути ідеологічної оцінки нам не вдалося, – розповідає учасник гурту Марко Галаневич. – Безумовно, ми озвучували його з точки зору людини ХХІ століття, яка знає, що після 1930 року, коли була закінчена робота над “Землею”, настали роки комуністичного Голодомору, роки репресій, і ми знаємо про непросту долю самого Довженка в соціалістичній імперії. Водночас ми прагнули передати автентичність та наївність тих почуттів і посилань, які несли нам той час і та епоха і які несе нам сьогодні наша Земля”.

Варто зазначити, що гурт “ДахаБраха” – арт-візитівка України. Цей бенд не залишив байдужими слухачів у всьому світі – Великобританія, Австрія, Німеччина, Швейцарія, Франція, Австралія, США… А також став культовим на батьківщині менш ніж за десятиріччя свого існування. “ДахаБраха” на постійній основі працює в театрі “ДАХ” (режисер – Владислав Троїцький). У 2010 році отримала Гран-прі конкурсу ім. Сергія Курьохіна (Санкт-Петербург) в галузі сучасного мистецтва.