Про Державну академічну хорову капелу “Дударик” можна розповісти чимало. В репертуарі колективу – твори Бортнянського,  Веделя,  Березовського, колядки і щедрівки в обробках Лисенка,  Леонтовича,  Стеценка,  Кошиця. Щоправда, у його виконанні ви можете почути й “Стабат Матер” Перґолезі, “Карміну Бурану” Орфа, “Реквієм” Моцарта,  Дев’яту симфонію Бетховена. 

“Дударик” виступав у Литві, Латвії, Білорусі, Росії, Польщі, Словаччині, США та Канаді. А у Вербну неділю, 13 квітня, зробив подарунок землякам – дав  благодійний концерт в Будинку органної та камерної музики. Варто зазначити, що усі, хто завітав на нього, не лише насолодилися талантом виконавців, а й внесли свою лепту в добре діло – допомогли коштами Збройним силам України. 

Зі слів духовного наставника та художнього керівника капели Миколи Кацала, українці – сильна нація, в нашій державі живуть справжні козаки, і краса їхня – скромна. “Адже навіщо золоту підкреслювати свою цінність, якщо воно й так блищить?” – вважає він. Почався концерт із вшанування героїв Небесної Сотні – “Дударик” виконав  “Гей, плине кача”. Надзвичайно трагічна пісня з репертуару “Піккардійської терції” в інтерпретації капели звучала чисто й злагоджено, із відтінком такого глибокого смутку, що аж мороз ішов по шкірі. 

За кілька хвилин пісня понесла слухачів у далекі східні краї. Вірменські “Журавлі” у виконанні лауреатки міжнародного вокального конкурсу Антоніни Оганесян лунали в пам’ять про героя Майдану Сергія Нігояна. Впродовж вечора „Дударик” із солістами зачаровував слухачів хоровим співом – звучали Ave Maria Шуберта, “Благослови, душе моя, Господа” Бортнянського, перший та сто сорок дев’ятий псалом Давида, написані на музику М. Кузана та на слова Т. Шевченка, кантата “Радуйся, ниво неполитая” М. Лисенка. А на завершення залунав гімн “Боже, великий єдиний”, який з гордістю за свою країну підхопили глядачі. 

Ще в передмові до музичного дійства Микола Кацал сказав такі важливі й потрібні слова для кожного українця, які стали своєрідним епіграфом до концерту: “Люди народжуються із піснею, до праці йдуть із піснею, співають молячись, моляться співаючи”. Тож не забуваймо про пісню й зараз, в цей складний для України час. Саме вона була джерелом сили нашого народу, саме в ній, як і в молитві, можна знайти відповіді на всі питання, саме з нею приходить впевненість та спокій.