Вроцлав - дивне місто, яке інтригує. Спершу воно здається чужим і дещо холодним. Але з кожним кроком ти відкриваєш його для себе і закохуєшся все більше і більше. Адже ледь не на кожному кроці у старій частині міста на туриста чекає якийсь абсолютно не стандартний, подекуди майже казковий сюрприз. Місто безлічі мостів та островів, де поважні середньовічні кам'яниці на диво органічно вживаються із сучасною архітектурою, скляним фонтаном на площі Ринок та купою невеличких оригінальних новітніх пам'ятників. Саме про останні хочеться розповісти докладніше, адже вони є сучасними спробами прикрасити місто. Тим паче, що кількаденне перебування у Вроцлаві перетворилося на фантастично захопливий квест з пошуку... краснолюдків.

Фантасмагорійний перехід

Вроцлав зустрів нас ранковим туманом, у світлі якого ми й побачили його першу містифікацію. О тій порі, коли мешканці міста ще додивлялися останні сни і на вулиці можна було побачити лише поодиноких перехожих, на пішохідному переході стояла величенька група людей... і по інший бік вулиці також продивлялося якесь незрозуміле скупчення перехожих. Наближаючись, помітили, що тротуарна плитка довкола людей чомусь зірвана... Здавалося, ніби ці загадкові постаті з одного боку вулиці входять в землю, а з іншого знов піднімаються на поверхню. Лише підійшовши майже впритул, побачили, що таємничі перехожі... з бронзи. А пізніше з'ясували, що пам'ятник анонімного перехожого на перехресті вулиць Пілсудського і Свідницької відкрили вночі з 12 на 13 грудня 2005 року. Його початковий варіант - інсталяцію "Перехід" - створили 1977 року у Варшаві для потреб телевізійної програми. Після демонтажу гіпсові фігури 28 років "мешкали" у Вроцлавському національному музеї, а пізніше стали взірцем для 14 бронзових постатей.

Казка про краснолюдків

Вроцлавська площа Ринок спочатку видається знімальним майданчиком для якоїсь казки про середньовічних принців та принцес. Її кам'яниці виглядають настільки охайними та новенькими, що нагадують декорації до казки... Наприклад, про Білосніжку й сім гномів. Але про вроцлавських гномів мова окрема. Маленькі бронзові скульптурки краснолюдків (так польською називають гномів) заввишки (деякі завдовжки) близько 30 см розкидані  цілим містом. Їх можна знайти будь-де: на стіні міської Ратуші, біля входу в кафе чи просто під ногами на тротуарі. Ось двоє з них вперто штовхають удвічі більшу від них кулю. Ще один, вочевидь, має намір пообідати, начепивши на виделку  вареник. А оцей вже, здається, так наївся, що не може навіть зрушити вбік від тарілки. Якогось бідаку запроторили до "в'язниці". А отой поважний бородатий - певно мудрець усіх вроцлавських гномиків - примостився читати одразу на сходах книгарні. Ще торік краснолюдків у місті було не більше 20. Сьогодні ж понад 40. За короткий час вони встигли стати символом міста та однією з найцікавіших його атракцій, причому не лише для дітей, а й для дорослих. Свого гномика намагаються мати більшість кнайп та магазинів у старій частині міста, їх зображення присутні на сувенірах, листівках. Для туристів існує навіть спеціальна карта, на якій позначено місця, де можна побачити гномика. Та знайти її нам не пощастило, тож шукали краснолюдків, покладаючись лише на власну увагу. В цій захопливій грі гасло "Вроцлав - місто зустрічей" особливо доречне. Адже, коли зустрічаєш чергового гномика, охоплює просто дитяча радість.

Чому ж саме гномики? У той час, коли в Ґданську діяла "Солідарність", у Вроцлаві активну діяльність розгорнула Помаранчева альтернатива. Про неї писали, що Солженіцин знищив комунізм морально, Колаковскі - філософськи, а Помаранчева альтернатива - естетично. Цей рух відомий своїми, на перший погляд, безглуздими та кумедними акціями - роздачею туалетного паперу, прокладок тощо. Одна з його  найсильніших акцій відбулася 6 грудня 1987 року в день святого Миколая, коли міліція затримала кілька десятків страйкарів. Про арешт "святих Миколаїв" повідомили всі ЗМІ світу. А символом цього руху стали гноми, яких його учасники малювали там, де представники влади замальовували антиурядові написи.

Нестереотипні пам'ятники

Та, попри велику кількість гномів, у місті ретельно дбають про те, щоб вони не стали кітчевими. Кожну нову скульптуру перед встановленням детально розглядає та пого­джує спеціальна художня рада. Зрештою, складною є процедура погодження будь-якого пам'ятника в місті. Він має бути не стереотипним, а особливим. До прикладу, "хоровод" казкових героїв перед будівлею театру ляльок. Або ж па­м'ятник на честь убитих звірят - фігури свійських тварин в натуральну величину, що стоять на вулиці Старі Ятки. Це одне з місць, де найбільш охоче фотографуються туристи. А дітлахи радо залазять на уподобане звірятко.

Вроцлав - Львів