Вже третій місяць Україна (а разом з нею і ми) немов зависла у якійсь суцільній невідомості... Євромайдан, протести, політика, постраждалі – ось що у центрі уваги. Ми в постійному напруженні, бо навіть якщо фізично не є на барикадах, подумки завжди там. 

Ба більше, не маючи можливості особисто бути присутніми у вирі подій, безперервно оновлюємо на своїх комп’ютерах і телефонах сайти новин, сторінки громадських активістів і спільноти різноманітних об’єднань, аби раптом не проґавити чергового коментарю, фотографії, ще однієї зустрічі. І відірватися  годі... Та, може, вже пора? Варто хоч на кілька годин вийти у місто, роззирнутися довкола, побачити, що життя триває і поза Євромайданом, до того ж надворі так уже по-весняному ласкаво світить сонце.

виставка живопису Ігоря Романка (“Зелена канапа”)

Тож ми вирішили спонукати вас (та й чого лукавити, і себе також) до невеликої арт-прогулянки Львовом. Адже саме зараз у нашому місті триває так багато різноманітних, цікавих і особливих виставок, якими нас вирішили потішити українські митці. У попередніх числах “Пошта” вже анонсувала  кілька з них, проте додалися й нові експозиції. Зокрема, як ми уже писали, у арт-галереї “Зелена канапа” триває персональна виставка живопису молодого, проте перспективного художника Ігоря Романка. 

На ній представлені 12 нових великоформатних робіт, створених протягом двох останніх років від часу попередньої виставки митця. Застиглі у вічності іконографічні образи дерев і трав, водойм і неба, створені без суєти, містять потужне філософське послання глядачеві: все змінне і водночас непорушне на цій землі, неможливо двічі ввійти в одну й ту ж річку, але водночас нова вода не утворюється і не зникає – вона залишається тією самою, що текла ще в доісторичні часи. Саме так малює природу Ігор.

Львівський музей історії релігії запрошує відвідати одну з найбагатших колекцій персоналій української музичної культури. Тут Музично-меморіальний музей Соломії Крушельницької презентував виставку “Скарби Соломіїного дому”. Понад 150 експонатів представляють одну з найбагатших колекцій персоналій української музичної культури (фондова колекція музею налічує майже 20 тисяч одиниць збереження). Головне місце в експозиції належить Соломії Крушельницькій, визнаній ще за життя найвидатнішою співачкою світу. Автори виставки акцентують на створені сценічних образів, ілюструють оригінальні світлини, зроблені у різних куточках світу, де співачка гастролювала. Привертають  увагу особисті речі Соломії, зокрема її сорочка і намисто. 

“Скарби Соломіїного дому” (Львівський музей історії релігії)

Кожний музейний експонат, представлений на виставці,  пов’язаний не лише з особистістю співачки, а є пам’яткою історії музичного життя Львова, відкриває невідомі сторінки українського і зарубіжного музичного мистецтва. Основна мета цієї події – показати широкому загалу ті  оригінальні предмети, яких музейники не мають змоги виставити у стаціонарній експозиції, в ширшому контексті представити постаті музичних діячів, співаків, композиторів, скрипалів, піаністів. 

У мистецькій галереї Ґері Боумена львів’яни та гості міста зможуть насолодитися живописом київської художниці Лариси Пуханової. Саме її унікальна виставка “Ніколи не пізно мати щасливе дитинство” подарує вам той прекрасний зимово-святковий настрій, якого нам так бракує.

Лариса Пуханова – дивовижна художниця. Її роботи є в колекціях Фонду Міністерства культури України, фонду Cпілки художників України, Градобанку, Ігоря Диченка (Україна), Мішеля Терещенка (Франція), в приватних збірках Німеччини, Ізраїлю, Канади, США, Чехії, Словаччини, Болгарії, України, Росії. Варто зауважити, що далеко не багатьом людям вдається зберегти таке безпосереднє, дитяче світосприйняття: коли Світ, безмежний і прекрасний, як мозаїчне панно, складається з маленьких чудес.

виставка “Сон” Олександра Мільковича (фотогалерея Василя Пилип’юка “Світло та тінь”)

Тим часом у кав’ярні-галереї “Штука” триває нова виставка витинанок “Плід”, створених мисткинею і скульптором, керівником Театру Тіней Див Дарією Альошкіною. Саме витинанка з-поміж усіх видів творчості містить таїнство оберега й непередбачуваний малюнок, непередбачуване зображення у результаті, тому нею хочеться займатися знову і знову. Витинаючи з раннього дитинства, Дарія і сьогодні не полишає цього захоплення. 

Ідея виставки виникла за місяць до відкриття, тому витинанки ці творилися у реальному часі з девізом “Свіжо-швидко-живо!”. Кредо художниці – не відкладати те, що можна зробити сьогодні, тож якщо є ідея та можливість втілення,  одразу береться до роботи. Ця виставка – свіжий плід творчості, на яку надихають оточення, спілкування, перша усмішка немовляти та, звісно ж, кохання!

А тим із вас, кому таки бракуватиме майданних перипетій, радимо пошукати їх у фотогалереї  Василя Пилип’юка “Світло та тінь”. Впізнаєте їх дух і незнаних героїв у фотографіях Олександра Мільковича. Спочатку виставка “Сон” за задумом автора (одного з кращих весільних фотографів Львова) мала складатися з лише художніх робіт – пейзажів, портретів і жанрових сцен. Та врешті-решт усі буремні події, якими живе зараз наша країна, увірвалися і в його життя, а відтак і в експозицію. Тому до легких і добрих сюжетів своїх фоторобіт, які складають основу виставки, фотограф додав ще й власні найновіші документальні роботи.