“Червона рута” відкриває майбутніх зірок

Мирослав Мельник, виконавчий директор “Червоної рути”, – про обласний відбірковий конкурс у Львові 29 – 30 березня

Одна з родзинок лауреата “Червоної рути – 2009” гурту “AdLibitum” – особлива інтерпретація пісень Володимира Івасюка
Цього року виповнюється 25 років легендарному фестивалю “Червона рута” і 65 років з дня народження Володимира Івасюка. 
17 вересня 1989 року в Чернівцях відкрився перший фестиваль української сучасної пісні та популярної музики “Червона рута”. Ця подія, безсумнівно, сколихнула країну, хоча її ініціатори просто нагадали усім, що мова – душа народу, пісня – його дух, а разом вони здатні відродити історичну пам’ять і національну гідність.
Щоправда, завдання, які ставив перед собою фестиваль, не втратили актуальності і сьогодні – стимулювати розвиток української поп-музики, виявити нові таланти і пробудити інтерес молоді до рідної пісні. Про це говоримо з виконавчим директором “Червоної рути” Мирославом Мельником. 
– Пане Мирославе, прошу сказати, чим став для України цей пісенний конкурс?

Мирослав Мельник
– Фестиваль “Червона рута” народив нову молодіжну музику, якої до цього не існувало. Вона стала національно визначеною не тільки завдяки україномовному тексту пісень – їх зміст революційно змінився. Як відомо, до фестивалю наша офіційна естрада мала право звертатися тільки до двох тем: партії і кохання. 
Крім того, нова молодіжна музика стала національно орієнтованою і завдяки музичній тканині та її виражальним засобам. Не побоюся високих слів, але, на мою думку, фестиваль “Червона рута” розбудив в українському слухачеві національну свідомість.
Бачили би ви, з яким захопленням сприймалися пісні “Ще не вмерла Україна” та “Коляда” на слова Богдана-Ігоря Антонича у виконанні володаря Гран-прі Василя Жданкіна! Як приймали Марію Бурмаку з піснею “Ой не квітни, весно” на слова Олександра Олеся та піснею, присвяченою героям Крут “На Аскольдовій могилі поховали їх” на вірш Павла Тичини! Як аплодували гурту “Кому Вниз”, коли вони вийшли з піснею “Суботів” на слова Тараса Шевченка та “Ельдорадо” на вірш Володимира Самійленка!
“Червона рута” започаткувала в Україні національний шоу-бізнес. Після фестивалю було проведено перший в історії країни загальноукраїнський концертний тур: 87 концертів переможців “Рути-89” по всій Україні пройшли з небувалим успіхом у перепов­нених залах.
Саме “Червона рута” ознайомила світ із сучасною українською молодіжною культурою. Так, 50 лауреатів першого фестивалю виступили з низкою концертів у Канаді, 25 переможців другого фестивалю здійснили велике турне Західною Європою. У подібному турне взяли участь 26 лауреатів третього фестивалю. Їм присвятили матеріали найбільші закордонні теле- і радіопрограми, а також газети США, Канади, Німеччини, Франції, Бельгії, Угорщини, Польщі та Словаччини.
 – До речі, як склалася доля лауреатів фестивалю? Чи всі талановиті учасники отримали належне визнання як у журі, так і в публіки?
 Довідка                                         
Мирослав Мельник народився 1967 року в Івано-Франківську. Закінчив Національну музичну академію по класу скрипки. Лауреат міжнародних конкурсів. 
Працював у Національній філармонії України, директором Української експериментальної лабораторії фольк­лору. Брав участь у роботі експедицій МНС України з врятування культурної спадщини. Незмінний організатор і виконавчий директор фестивалю “Червона рута”.
– Що й казати, найдавніший і найбільший в Україні україномовний фестиваль молодіжної музики з самого початку був і є основним постачальником зірок для вітчизняної естради. Сестричка Віка, Павло Дворський, Віктор Морозов, Руслана, Олександр Пономарьов, Ані Лорак, Віктор Павлік, Наталя Бучинська, Альоша, Еріка, Ілларія, гурти “Кому Вниз”, “Млин”, “Брати Гадюкіни”, “ВВ”, “Скрябін”, “Тартак”, “Танок на майдані Конго”, “Піккардійська терція”, “Мертвий півень”, “Плач Єремії”, “Дах Дотерс”…
Як і нині, так і в минулому багато пісень, виконаних уперше на фестивалі, одразу ставали хітами, які співали мільйони людей. Миттєво вчора зовсім невідомі музиканти перетворилися на кумирів української молоді кінця 80-их – початку 90-их років. Уже упродовж наступного року вся Україна співала “рутівський” репертуар “Братів Гадюкіних”, Віки, Андрія Миколайчука, Олександра Тищенка, “ВВ”, Ірини Білик, “Тризубого Стаса” й інших.
Загалом перемога на фестивалі дає змогу молодим, ще невідомим виконавцям взяти участь у концертах і гастролях фестивалю, отримати визнання української публіки, а згодом, сповідуючи творчу концепцію “Червоної рути”, що ґрунтується на оригінальності, неповторності, сучасності та національній визначеності в музиці, перемагати в інших конкурсах.
– Відомо, що фестиваль подорожує Україною. Скажіть, будь ласка, чи всюди він мав однаковий успіх?
– На мою думку, про успіх фестивалю можна говорити тоді, коли організаційний бік вартий його творчих результатів. Особливо якщо цей фестиваль конкурсний. За 25 років відбулося тринадцять фестивалів “Червона рута”: у Запоріжжі, Донецьку, Криму, Харкові, Дніпропетровську, двічі — в Чернівцях, шість разів у Києві. Вважаю успіхом, що, починаючи з 1989 року і досі, проведення жодних музичних фестивалів масової музики в Україні не відбувається без участі переможців “Червоної рути”.
– У який спосіб відбираєте конкурсантів? Чи є для них вікові або інші обмеження?
– Аби потрапити до фіналу, конкурсантам треба взяти участь у відбірковому конкурсі. “Червона рута” — єдиний у країні музичний фестиваль, що проводить відбіркові конкурси в усіх 24 обласних центрах, містах Сімферополь, Севастополь, Київ. Фестиваль не є комерційним. 
Наше завдання — пошук і виведення на велику сцену молодих невідомих виконавців. Тому, на відміну від інших фестивалів, участь у “Червоній руті” не потребує жодних вступних внесків, а вхід для глядачів вільний, що робить ці заходи доступними для всіх охочих. Основна вимога участі у відбіркових конкурсах фестивалю — виконання трьох пісень українською мовою. Вік конкурсантів у жанрах популярної, сучасної танцювальної, акустичної, рок- та іншої музики — від 11 до 34 років.
 У 2014 році з березня до грудня відбіркові конкурси “Червоної рути” проходитимуть відповідно до Плану роботи Міністерства культури України за підтримки Державного комітету з питань телебачення та радіомовлення України. Багаторічні організатори відбіркових конкурсів “Червоної рути” в обласних центрах – працівники департаментів, управлінь культури, центрів народної творчості – по завершенню заходів наприкінці року отримають звання заслужених працівників культури. 
  – А коли ж “Червона рута” буде у Львові? 
 – Львівський обласний відбірковий конкурс фестивалю “Червона рута” відбудеться 29 – 30 березня у МПК ім. Гната Хоткевича (вул. Кушевича, 1). У ньому візьмуть участь молоді виконавці з усіх районів і міст області в шести найпопулярніших музичних жанрах: популярній, сучасній танцювальній, рок, акустичній, іншій музиці та українському автентичному фольклорі. Заявку на участь охочі можуть заповнити в будь-який час дня і ночі на сайті фестивалю “Червона рута” (chervonaruta.info).

інтрига цьогорічного конкурсу у Львові – концертний виступ гурту “Гармонія”
– Чи відрізнятиметься львівський конкурс від попереднього?
– Уперше в рамках конкурсу для виконавців і слухачів з усієї області планується неординарна подія – концертний виступ культового гурту “Гармонія”. З часу заснування пісні гурту стали улюбленими для багатьох тисяч слухачів різних вікових категорій. Упевнений, що виступ гурту “Гармонія” дасть можливість багатьом конкурсантам отримати орієнтири для власної творчості. 
– Не секрет, що нині українцям пропонують чимало вдало розкручених фестивальних проектів. Як “Червоній руті” вдається триматися на плаву?
– В Україні розкрученими фестивальними проектами вважаються тільки ті, які можна побачити на екранах телевізорів. Вони здебільшого представлені традиційною низькосортною “фанерною” попсою, яку обирають телеканали як розважальний продукт для своїх телеглядачів. 
Натомість фестиваль “Червона рута” підтримує та розвиває живі музичні стилі сучасної прогресивної молоді. Триматися на плаву допомагає актуальність жанрів — рок, акустична, сучасна танцювальна, популярна, інша (експериментальна) музика, де є місце новому пізнанню, пошуку альтернативи, експерименту, ризику, конфліктності, новаторству. Жанр українського автентичного фольклору покликаний сформувати у молоді смак і залучити до пізнання глибинних національних традицій.
Розмовляла Галина Весна 
 Переможці перших фестивалів “Червона рута” із Львівщини:               
Фестиваль “Червона рута – 89” (м. Чернівці):
Василь Жданкін, Львів;
Тарас Курчик, м. Дрогобич Львівської обл.;
“Млин”, Львів;
“Брати Гадюкіни”, Львів;
“Мальви” (солістка – Інеса Братущик), Львів;
“Сестричка Віка”, Львів;
Віктор Морозов, Львів;
Андрій Панчишин, Львів.
Фестиваль “Червона рута – 91” (м. Запоріжжя):
Андрій Кіл (“Скрябін”), м. Новояворівськ Львівської обл.;
“Пліч-о-пліч” (солістка – Ольга Юнакова), Львів;
“Плач Єремії” (соліст – Тарас Чубай), Львів;
“Мертвий півень”, Львів;
Віктор Царан, Львів;
Інеса Братущик і Орест Хома, Львів;
Ірчик зі Львова, Львів.
Фестиваль “Червона рута – 93” (м. Донецьк):
Руслана Лижичко, Львів;
“999”, Львів;
“Піккардійська терція”, Львів.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.4293 / 1.64MB / SQL:{query_count}