В українській кіноіндустрії цього року відбувся справжній прорив. Найбільш помітними новинками 2013-го стали “Одвічне повернення” Кіри Муратової і “Параджанов” Сержа Аведікяна та Олени Фетисової (які змагалися між собою, за представлення нашої країни на “Оскар”), перший вітчизняний сімейний пригодницький фільм “Іван Сила” Віктора Андрієнка та добре розрекламовані „Тіні незабутих предків” Любомира Левицького, які за місяць у прокаті зібрали 21 (!) мільйон гривень. 

43-й Міжнародний кінофестиваль “Молодість” вкотре виправдав свою назву і продемонстрував неабиякі здобутки. Упродовж нього показали 300 фільмів з понад 60 країн, першу в світі повну ретроспективу фільмів австрійського режисера Ульріха Зайдля, а ще на фестивалі вперше показали повноцінну дитячу програму, яку оцінювало дитяче журі.

А Одеський міжнародний кінофестиваль у 2013-му вперто і напружено працював, аби досягти своєї цілі – стати одним із головних у Східній Європі. Вперше за його історію національну кінопремію “Золотий Дюк” вручали у двох номінаціях: за найкращий повнометражний фільм (переможець –”Параджанов” Олени Фетисової і Сержа Аведікяна) і найкращий короткометражний фільм (переможець – “Дорога” Максима Ксьонди). У міжнародному конкурсі, в якому цього року взяло участь 11 кінострічок із 12 країн світу, перемогу здобув фільм “Географ глобус пропив” Олександра Велединського.

Найочікуванішою подією в музейному середовищі країни стало перше вручення премії імені Бориса Возницького “За вагомий особистий внесок у розвиток музейної справи України”. Її заснували Національний культурно-мистецький та музейний комплекс “Мистецький арсенал”, Львівська національна галерея мистецтв ім. Б. Возницького та Благодійний фонд “Мистецький арсенал” у квітні 2013 року.

Цього року експертна рада премії вирішила вручити цю відзнаку провідному науковому співробітнику Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному Олесю Пошивайлу. Грандіозною подією для країни стала всеукраїнська мистецька виставка “Велике і Величне” у “Мистецькому арсеналі”. Для неї зібрали тисячу експонатів із 35 музеїв України.  На виставці можна було побачити різьблену мамонтову кістку, трипільські скарби, рукопис Апостола ХІІ ст., Пересопницьке Євангеліє, картини Миколи Пимоненка, Марії Приймаченко, Казимира Малевича та Василя Кадинського, скульптури Пінзеля та графіку Нарбута. 

Щоправда, ця подія запам’яталася не лише масштабністю, але й гучним скандалом: куратор виставки “Велике і величне” Наталія Заболотна напередодні відкриття знищила картину Володимира Кузнєцова “Коліївщина: Страшний суд”, замалювавши ще не завершену роботу чорною фарбою.

Події на Євромайдані не пройшли повз мистецьке середовище. Ба більше, це явище породило чимало культурних проектів, зокрема Арт-майдан, колективну фотовиставку, спільноту Страйк-плакат. З’явився навіть віртуальний збірник революційних поезій, присвячений новому Майдану, а одного з українських поетів, Дмитра Лазуткіна, за вірші навіть викликали до прокуратури.

Але найвизначнішою із подій для українців став концерт першого чи як його іще називають “золотого складу” гурту „Океан Ельзи”. Павло Гудімов, Юрій Хусточка, Дмитро Шуров разом із дійсними учасниками ОЕ Святославом Вакарчуком і Денисом Глініним 14 грудня зіграли на підтримку Євромайдану на Майдані Незалежності. Свій концерт гурт закінчив зі словами: “Важливі речі об’єднують, пам’ятайте… Дякуємо, все тільки починається!”.

Ще однією важливою подією року, що минає, став унікальний проект відомого митця, іконописця Лева Скопа 365 ікон Богородиці. Він упродовж року творив ікони, малюючи їх на ґонтах із церкви св. Юрія у Дрогобичі, внесеної до списку Світової спадщини ЮНЕСКО. Кожна така ікона Богородиці присвячена окремому дню року та подіям, які церква відзначає у цей день. Найдивовижніше те, що зараз усі можна побачити у галереї “Дзиґа” в рамках проекту “Молитва”. Цю благодійну виставку-продаж Лев Скоп ініціював разом із БФ “Крила Надії”, а кошти, виручені з продажу його робіт, автор передасть на лікування дітей, хворих на муковісцидоз.