- Літературні імпрези за участю українських письменників у Відні відбувалися уже не­одноразово, багато з них працювали тут, користаючи з різноманітних творчих стипендій, але настільки масштабного фестивалю, як цьогорічна "Література восени", присвяченого українській літературі, ще не було, - розповідає організатор імпрези і модератор більшості акцій Еріх Кляйн, літературознавець та співро­бітник арт-галереї "Alte Schmiede" ("Стара кузня"), яка стала основним організатором проекту.

Літературні читання під музику і без, публічні дискусії та презентації нових книг протягом трьох днів 14 - 16 листопада збирали доволі численну публіку, на деяких акціях майже не було вільних місць, а місця у віденському театрі "Одеон", де відбувався фестиваль, - доволі багато. Першого ж вечора були розпродані книги майже всіх учасників - як німецькою, так і українською мовами.

Склад українських літераторів, які були запрошені на імпрезу, був доволі незвичний - окрім Юрія Андруховича, Сергія Жадана, Андрія Куркова, Тараса Прохаська, Наталки Сняданко, Тимофія Гавриліва, Остапа Сливинського, які є частими гостями такого типу закордонних імпрез, виступали, наприклад, Віктор Неборак, Ігор Померанцев та Аскольд Мельничук. Фігура останнього не надто відома навіть в Україні.

Чи не найбільшу кількість цікавих зібрала дискусія "Україна - центр Європи?", у якій взяли участь Юрій Андрухович, Наталка Сняданко, Андрій Курков та відомий австрійський публіцист і перекладач Мартін Поллак. Учасники дотепно оповідали про химерні явища "європеїзації" сучасної України під впливом заробітчанського досвіду, наприклад, про будиночки у португальському чи іспанському стилі, які виростають у передмістях Станіславова і Львова, чи про префікс "євро", який в українській мові давно став чогось синонімом слабо окресленого, зате безсумнівно позитивного.

Промову на честь відкриття фестивалю виголосив відомий перекладач, літературознавець і культуртреґер, лауреат премії імені Ґундольфа, львів'янин Юрко Прохасько, якому вдалося охопити у своїй доповіді полярно різні напрямки і стилі в історії української літератури та сучасному літпроцесі - імена Олеся Гончара, Юрія Андруховича, Віктора Кордуна чи Івана Франка рідко коли зустрічаються поряд у літературо­знавчих текстах, - ця доповідь стала саме таким рідкісним прикладом.

Виступи українських письменників, попри насиченість програми (скажімо, в суботу, літературні читання з перервами тривали від 15.00 до 24.00),були дуже популярними. Автори, які володіють німецькою, читали переклади своїх творів самі, тексти інших читали перекладачі або актори, а часом вірші йшли на ура і зовсім без перекладу. Як, скажімо, знаменитий хід Жадана про те, як подорожують "триста китайців добу до Будапешта". Приємним сюрпризом став і дуже своєрідний "джаз на баяні" у виконанні дуету "DYAS", який супроводжував виступ Віктора Неборака. Приємно було спостерігати і те, що на літературні акції збиралося чимало віденців, ніяк не пов'язаних із українською культурою, а не лише самі українці, що мешкають у Відні, як це переважно траплялося з такими імпрезами раніше. Нагадаємо, що наразі у німецьких перекладах вийшли книги Юрія Андруховича, Сергія Жадана, Наталки Сняданко, Любка Дереша, Оксани Забужко, Тимофія Гавриліва, Назара Гончара. Готується до друку книга Тараса Прохаська "З цього можна зробити кілька оповідань", яку він представляв на фестивалі.

"Українська література зараз у моді, і цим вона вже давно завдячує не політиці, а цікавим текстам, які пропонує", - саме таку думку найчастіше можна було почути в кулуарах імпрези. І з цим важко не погодитися.

Відень