За календарем залишилося трошки більше тижня до настання Нового року... У Львові вже з’явилась велика міська ялинка, на площі Ринок прямісінько перед ратушею розмістили шопку, а вітрини магазинів і кав’ярень виблискують новорічними іграшками та підморгують перехожим кольоровими лампочками гірлянд. Тож здається, маємо усе для того, аби зловити отой метушливий, радісний, солодко-тривожний передсвятковий настрій. 

Та хоч у повітрі досі й витає аромат мандаринок (ще з дня Святого Миколая), настрою цього, на жаль, немає... Чимало моїх знайомих також відзначають це: зараз чуєшся так, немов ти застряг десь посеред осені – холодної, мокрої і непроглядно сірої.

фото: Марічка Ільїна

Так-так, чула, знаю – нестабільна політична ситуація, суцільна невизначеність в усьому, немає плану дій, бюджету країни, героїв-лідерів... Але з таким настроєм нам не розібратися, не змінитися, не перемогти! Тож не сумуймо, давайте краще хоч на півгодинки помандруємо у різдвяну казку: оглянемо усе довкола і відчуємо наше прекрасне місто, яке так щиро і палко любимо, навідаємося до шопки та ялинки, зазирнемо у численні львівські невеличкі й такі затишні галереї. Бо там, за давніми мурами, ховається чимало прекрасних і таких настроєвих подарунків для кожного з нас.

Грандіозне свято, справжнісінький калейдоскоп вражень та емоцій на цілий рік залишить по собі візит у галерею „Зелена канапа”. В її невеликому залі умістився здається цілий різдвяний мистецький світ, у якому так хочеться заблукати. У цьому імпровізованому святковому арт-містечку до 12 січня гостюватимуть ляльки Інни Івасюк, які, здається, вже встигли здружитися з керамічними кониками Ольги Пильник; його вуличками блукатимуть герої полотен Юрка Коха – цілуючись під Новий рік або просто поспішаючи додому із своїми уже підмерзлими тортами. Тут, і тільки тут до вас у гості завітає Олень руки-роги, Білка і Ворон Олени Цілуйко – така весела і гамірна компанія, а звичайні березові полінця, які дарують нам тепло дому, перетворяться у  керамічний витвір мистецтва (від творчої майстерні Ольги Пильник).  

А ще... Ой, щось я забагато таємниць і секретів цього казкового світу уже розповіла! Нема чого базікати... А замість того, щоб сумувати, знайдіть трошки часу для себе, навідайтесь у „Зелену канапу” і... помандруйте у зимову казку!