Це, вже майже риторичне для нашого міста, запитання знову виникло у зв'язку із спільним "круглим столом" творчої інтелігенції та голови Львівської обласної державної адміністрації Миколи Кметя.

Як повідомила "Пошті" прес-секретар голови ЛОДА Ольга Кулик, це вже вдруге губернатор зустрівся із репрезентантами мистецької громади Львова. "Круглий стіл" відбувався в межах запланованої низки зустрічей із представниками різних професійних кіл міста. Під час першого "круглого столу" творчій інтелігенції запропонували окреслити сфери найбільш нагальних проблем, а на наступному - представити їх перелік та шукати шляхів вирішення. Зустріч голова ЛОДА проводив спільно із своїм заступником з питань внутрішньої політики та гуманітарної сфери Володимиром Крайовським та радником Ігорем Держком, а участь взяли, зокрема, генеральний директор Львівської опери Тадей Едер, директор Інституту національної пам'яті, професор Володимир Парубій, голова Львівського міжобласного відділення Національної спілки театральних діячів України, головний режисер національного театру ім. М. Заньковецької Федір Стригун, поет Богдан Стельмах, голова Ліги творчих спілок Львівщини скульптор Іван Самотос, декан факультету української літератури ЛНУ ім. І. Франка Володимир Мельник, голова Львівського відділення НОК України, професор Мирослав Герцик, ректор Львівської національної музичної академії Ігор Пилатюк та ін.

Як повідомляє прес-служба ЛОДА, особливу увагу учасники "круглого столу" приділили й проблемі приміщення театру ім. М. Заньковецької. Як наслідок - ухвалили рішення провести окрему нараду з владою міста Львова щодо приміщення театру, стратегії його розвитку та можливостей фінансування. Це питання координуватиме заступник голови облдержадміністрації Володимир Крайовський.

Проблема львівського драмтеатру, зокрема, того плачевного стану, в якому перебуває будівля історично найдавнішого - Скарбківського - театру, обговорюється у Львові вже не перший рік. Зокрема, й самі театральні діячі висували ідею збудувати нову будівлю, оскі­льки реконструкція історичної може бути дуже коштовною та тривалою. Уже називали й місце для такої споруди - площа, на якій сьогодні розташований т.зв. мистецький Вернісаж, і яку інші "планувальники" вже визначили під фешенебельний готель. Зрештою, не в захваті від неї й адміністрація театру. "Така ідея є наразі пустопорожньою, а тому ставлюся до неї негативно. Ми будуємо будинки, які розвалюються, дороги, які розсипаються, то тільки можна собі уявити, що вийде, коли будемо споруджувати театр. Сьогодні є позитивне рішення уряду щодо плану заходів з реконструкції та реставрації театру імені М. Заньковецької, яке є своєчасним і потрібним. Отож вигадувати щось додатково - без сенсу й абсурдно", - сказав "Пошті" Андрій Мацяк, директор Національного драматичного театру ім. М. Заньковецької.

Суб'єктивний погляд

Олексій Кравчук, директор театру імені Леся Курбаса:

"Вважаю ідею збудувати у Львові театр насправді дуже гарною. Адже останнє театральне приміщення у нашому місті звели десь років сто тому. А тому такі культурні ініціативи варті і уваги, і поваги. Проблема є в іншому - як зберегти ті театральні споруди, а відтак і колективи, які уже маємо. Боюся, щоб у зв'язку з економічною кризою не повторилася ситуація зламу 1999 - 2000 років, коли за розпорядженнями "згори" в театрах суттєво скорочувався штатний розпис, або й навіть окремі колективи переставали існувати. Тобто не повторилася можливість стати на одні й ті ж граблі, а такий намір на підсвідомому рівні може бути. Більш актуальною у цю хвилю видається потреба вирішити питання розвитку театрів. Що маю на увазі? Буду говорити на прикладі нашого театру. Маємо статус академічного. Але отримали його пізніше, ніж вийшла постанова Кабміну про перелік театрів на кшталт нашого, згідно з яким зарплата передбачена в подвійному обсязі. В інших містах театрам різницю компенсовують із міського чи обласного бюджетів. А Львову ще потрібно це вирішувати (аби актори мали хоч сякий-такий шанс отримати кредит на житло тощо), зрештою, як і проблему перегляду і збільшення для курбасівців штатного розкладу через необхідність взяти до театру на роботу молодь, аби театр розвивався".

"Про будівництво театру на "круглому столі" не йшлося, а лише про проблеми реконструкції", - переконують "Пошту" й у прес-службі ЛОДА. Натомість, начальник управління культури та туризму Львівської облдержадміністрації Галина Дорощук нагадує, що в цьому випадку область може лише висловлювати свою опосередковану думку. Проте, оскільки театр має статус національного, а отже, підпорядковується безпосередньо Міністерству культури й туризму України, то основне рішення - за Кабміном. "Оскільки театр знаходиться у Львові і є однією із найпотуж­ніших культурних установ міста, ми просто не можемо залишатися осторонь його проблем, - говорить "Пошті" Галина Дорощук. - Проте, на мою особисту думку, ремонтні роботи треба розпочинати із аналізу помилок попередніх систем. Адже половина будинку театру приватизована, там є помешкання, у яких живуть люди, тому їх відселення та будівництво нового житла спричинить чимало проблем. Ними повинна буде зайнятися Львівська міська рада. А безпосередньо стосовно реконструкції театру рішення прийматиме Міністерство культури".

Пані Дорощук прогнозує, що економічна криза може негативно відобразитись і на реконструкції театру, адже значна частина будівництва "заморожена" в Україні вже сьогодні. Що вже говорити про будівництво нового театру! "Тим паче на площі навпроти старого, де будь-які потужні будівельні роботи можуть спричинити руйнування історичної будівлі. Більш реальним може стати "переселення" театру на час реконструкції. Наприклад, у приміщення відданого нещодавно на баланс міста колишнього театру ЗахОК, після проведення там бодай косметичного ремонту", - розмірковує начальник управління культури та туризму ЛОДА.

Нагадаємо лише, що за роки незалежності у Львові не було збудовано жодної громадської споруди на кшталт театру чи концертного залу.