13 вересня о 15.00 в Палаці мистецтв відбудеться презентація книжки Марії Матіос “Черевички Божої Матері”. Нова повість письменниці – це трагічна буковинська історія червня-липня 1941 року, в якій і справді нема пересичення правдою. Іванка Борсук – головна героїня книжки, “перекочувавши” зі сторінок повісті “Москалиця”, у свої дванадцять років розуміє найголовніше: що є Добро, а що Зло.

Бездоганне знання народних традицій і гуцульських вірувань, людської психології та історичних фактів і на цей раз дозволили письменниці відтворити особливу драму людини ХХ століття на території, яку історик Тімоті Снайдер назвав “кривавими землями”.

Окрім презентації книги, Марія Матіос візьме участь у жіночій дискусії письменниць “Історії жінок і жінки в історії”. За її участі відбудеться дискусія “Імператор хвороб: перемогти хворобу, жити з хворобою, гідно померти”, яку проведуть за підтримки фонду “Розвиток України”.

На Форумі презентують ще одну новинку від видавництва “Брайт стар паблішинг”. Йдеться про продовження серії книг “Теплі історії. Добрими словами можна творити дива” – “Теплі історії про дива, коханих і рідних”. У цьому виданні зібрані майже 50 творів 28 авторів. Упорядником збірки є Юлія Шутенко, редакторка “Теплих історій до шоколаду”.

До цієї книжки потрапив і текст письменниці Юлії Смаль, яка назвала її “книжкою фанфіків за Надійкою Гербіш”. Фанфік (від fan “шанувальник” і fiction “художня література”) – це жанр масової літератури, створеної за мотивами художнього твору його шанувальниками, зазвичай на некомерційній основі (для читання іншими шанувальниками).

І хоча збірка вже вийшла друком, перші її примірники надійдуть у продаж на Львівському книжковому форумі. А до цього видавництво розповсюджувати книгу не збирається – про це мовиться на офіційній сторінці “Брайт стар паблішинг”.

На ХХ Форум видавців брати Капранови привезуть довгоочікувану новинку – “Мальовану історію Незалежності України”. Щоправда, офіційно продаж цього видання розпочнеться  з урочистостей в київській книгарні “Є” за участі першого президента незалежної України Леоніда Кравчука та автора Акту про незалежність України Левка Лук’яненка. Саме вони стали першими читачами книжки, тож поділяться своїми враженнями про неї.

“Мальована історія Незалежності України” – це короткий (80 сторінок), логічний і зрозумілий виклад історичних подій, які зв’язують єдиною ниткою розвиток державності, починаючи від трипільських та кіммерійських племен аж до 1991 року. Вона об’єднує в одне ціле історію всіх українських земель – від Закарпаття та Галичини до Слобожанщини та Криму.

Малювали історію незалежності шість художників: лідер гурту OT VINTA Юрко Журавель (Рівне), Олександр Бронзов (Чернігів), Олександр Костенко (Дніпропетровськ), Юрій Васін (Вінниця), Олег Коллар (Миколаїв) та Роман Барабах (Львів).

Окрім опису історичних подій, книжка містить мапи, комікси та портрети історичних діячів.

Професор Жан-Клод Маркаде  презентує на ХХ Форумі видавців у Львові свою монографію “Малевич”. Книга є україномовною редакцією франкомовної монографії Malеvitch 1990 року. Праця відомого французького дослідника авангарду охоплює всю еволюцію творчості польсько-українсько-російського маляра, архітектора, теоретика, педагога і мислителя. На імені художника розбудований термін “великий російський авангард”. А тим часом народжений у Києві Казимир Северинович Малевич не досить знаний і зрозумілий в Україні… Останньою експозицією його творів у Києві була прижиттєва персональна виставка 1930 року, організована самим Малевичем.

Жан-Клод Маркаде вперше упорядкував стилістичні періоди творчості авангардиста. В передмові до української редакції професор зазначає: “Є елемент, який відрізняє мою роботу від більшості інших досліджень про Малевича, – це увага до українського коріння малярської поетики Малевича, що замовчують або туманно висвітлюють, і не тільки в російських дослідженнях...

У всіх моїх статтях і книгах про так званий російський авангард, поняття якого усталилося лише з 1960 років, я розрізняю в цьому потужному новаторському художньому потоці три напрямки або “школи”: петербурзьку, московську і українську (до неї належать Олександра Екстер, Давид і Володимир Бурлюки, Архипенко, Малевич, Баранов-Россіне і почасти Ларіонов і Татлін)”.