Ще два роки тому, а саме на початку серпня 2011 року внаслідок буревію обвалився дах надбрамного корпусу Золочівського замку. Певний об’єм робіт з його відновлення було виконано терміново – у жовтні-листопаді 2011 року...
Та через відсутність фінансування роботи призупинили, а дах над прибудовою ХІХ століття покрили плівкою (так званим паробар’єром), термін експлуатації якого збіг. Під загрозою опинилося функціонування музею-заповідника “Золочівський замок”, оскільки саме в надбрамному корпусі розміщені котельня, охорона і сигналізація, без яких музей просто не може працювати.
Ситуацію не вперше врятував благодійник Петро Писарчук, який з 2002 року став опікуватися комплексом. Саме його силами 5 серпня цього року розпочали роботи з ремонту даху надбрамного корпусу Золочівського замку, які тривають. Зараз робітники працюють над перекриттям даху надбрамної вежі XVII ст. Після цього вони зроблять ремонт всередині будівлі і вставлять нові вікна.

|
фото: Марічка Ільїна |
“Загалом реставрація ансамблю – надбрамного корпусу XIX ст. та вежі XVII ст., – ще за кошторисом 2011 року потягнула б на три мільйони гривень, а перекриття даху зайняло б один мільйон – каже генеральний директор Львівської національної галереї мистецтв ім. Б. Г. Возницького Лариса Разінкова.
Стіни фасаду постійно мокли, у будівлі від вологи і негоди почали відвалюватися карнизи з ліпниною
– Скільки це коштує сьогодні і скільки коштів потратив на це наш благодійник – ми не знаємо, бо не отримуємо жодних грошей від нього, а маємо власне потрібну нам поміч – робітників і всі потрібні для реставрації матеріали.”
Завідуюча відділом Львівської національної галереї мистецтв ім. Б. Г. Возницького “Золочівський замок” Надія Гупало розповіла: така тривала відсутність покрівлі на надбрамному комплексі загрожувала музею катастрофою!
“Ми страшенно боялись, бо не знали, як нам далі бути, а перекриття могло обвалитися у будь-який момент. Ситуація тут була жахливою: стіни фасаду постійно мокли, у будівлі від вологи і негоди почали відвалюватися карнизи з ліпниною... Дощ лив уже безпосередньо на приміщення першого поверху, через це постраждав паркет, а котельню нам довелося накрити цератою, – стверджує вона. – А у цих приміщеннях ж розташовані життєво необхідні служби: охорона, сигналізація і котельня! І якби дах не вдалось перекрити найближчим часом, то нам довелося би закрити музей, адже без опалення він функціонувати не може – для збереження експонатів украй необхідний сталий волого-температурний режим”.
Загалом реставрація ансамблю – надбрамного корпусу XIX ст. та вежі XVII ст., – ще за кошторисом 2011 року потягнула б на три мільйони гривень, а перекриття даху зайняло б один мільйон
Зі слів Надії Гупало, окрім вище перерахованих служб у цій будівлі розташовувались також бібліотека музейного комплексу і відділ реставрації. Їх перевели у інші приміщення, але після повного відновлення будівлі повернуть на попереднє місце.
“Борис Григорович Возницький півтора року добивався фінансування пошкодженої буревієм будівлі, з його допомогою була виготовлена проектно-кошторисна документація. І хоч дах на той час закрили плівкою, внутрішні приміщення все одно руйнувались, – пояснює Лариса Разінкова. – Думаю, він був би дуже щасливим, що нам вдалося врятувати цю будівлю і підтримати справу його життя!”
Львів-Золочів-Львів