Геній, якого й досі не розуміють
Доля “П’ятикнижжя” Грицька Чубая – в руках небайдужих українців
На вересень запланована презентація “П’ятикнижжя” – довгоочікуваного повного зібрання творів одного з найяскравіших українських поетів 60–70 років XX ст. Грицька Чубая (1949 – 1982 рр.). Його видають донька поета Соломія Чубай та “Видавництво Старого Лева” за підтримки Фонду “Розвиток України”.
Ця книжка особлива. Здається, ніби її упорядкував та оформив сам Грицько Чубай. Основу видання становлять п’ять книжок-поем: “Вертеп”, “Відшукування причетного”, “Світло і сповідь”, “Постать Голосу” та “Плач Єремії”. Крім того, до збірки ввійшли Чубаєві фотографії, факсиміле автографів, екслібрис та листи.
Всього цього раніше ніде не публікували! В “П’ятикнижжі” Грицько Чубай, можливо, навіть більше, ніж поет. Через більш ніж тридцять років після його смерті очевидно, що ця людина мала вирішальний вплив на розвиток не лише української літератури, а й українського мистецтва загалом.
Передмову до “П’ятикнижжя” написав Кость Москалець. А післямову – Олег Лишега, легендарний український поет і близький друг Грицька Чубая. По суті це лист до давнього приятеля, якого давно не бачив, але з яким у душі ніколи не розставався.
А світ – вертеп. Кажу я з гіркотою: цей світ – вертеп.
І мабуть, щонайважче – у ньому залишатися собою,
від перших днів своїх і до останніх не бути ні актором,ні суфлером,
ні лялькою на пальчиках облудних,
а лиш собою кожної години,
а лиш собою кожної хвилини,
з лицем одвертим твердо йти на кін...Грицько Чубай, “Вертеп”
“Для мене, як і для Тараса Чубая, популяризація творчості нашого батька є справою всього життя, – каже донька поета Соломія Чубай. – Видання Чубаєвих книг, організація вечорів і фестивалів, пов’язаних з іменем цього великого українського поета і яскравого діяча андеґраунду – це те, що я завжди робила і робитиму не лише як його донька, але й як людина, що сповідує певні ідеали та цінності”.
До виходу книжки Соломія Чубай готує мистецький проект, який проходитиме в два етапи. Першим із них стане відкриття Дисидентської кімнати (камери) Грицька Чубая в Музеї-меморіалі жертв окупаційних режимів “Тюрма на Лонцького”, яке відбудеться 5 вересня о 21.00. Цього вечора стіни камери заповнить поема “Вертеп”: мультимедійна проекція висвітлюватиме однойменну картину Юлі Долинської, а довкола неї крутитимуться імена дисидентів (проект Романа Федюка). В сусідній камері триватиме виставка картин Юлі Долинської.
Тим часом у дворику музею-тюрми відбуватиметься поетичне дійство: театр тіней “Див” під музику “Фідель тріо-квартету” показуватиме “5 вистав до п’яти книжок” та відео-арт від Романа Федюка. Вірші Грицька Чубая впродовж акції під музичний акомпанемент читатимуть поет, критик, прозаїк і друг автора Микола Рябчук, поетеса, редактор “Видавництва Старого Лева” Мар’яна Савка, поет-прозаїк Віктор Неборак, поет-перекладач Остап Сливинський, а також Соломія і Тарас Чубаї.Другим етапом проекту стане концерт-презентація “Грицько Чубай. П’ятикнижжя” в театрі ім. М. Заньковецької, який відбудеться 18 вересня о 19.30. Цього вечора виступлять Тарас Чубай і гурт “Плач Єремії”, Віктор Морозов і гурт “Четвертий кут”, “Піккардійська терція”, квартет “Віртуози Львова”, а також Олег Лишега, Юрій Винничук, Юрій Андрухович, Юрко Кох, Влодко Кауфман і Театр тіней.
Як бачите, задум насправді грандіозний. Цей проект дуже потрібен нам із вами, Україні саме зараз, саме в цей час... На жаль, для його реалізації ще бракує грошей, які Соломія разом із друзями та усіма небайдужими людьми намагається зібрати з допомогою проекту “Велика ідея”. Якщо їм вдасться до 18 вересня зібрати хоча б 35 тис. грн. “П’ятикнижжя” матиме фінансування.
На сьогодні проект уже підтримало 84 доброчинці, серед яких як пересічні, так і відомі люди – Сашко Положинський, Юрко Андрухович, Микола Рябчук, Юрій Винничук, Віктор Морозов, Марічка Бурмака, Роман Чайка, Олександра Коваль, формація “Піккардійська терція”, Назар Стригун, Кость Москалець, Галина Тельнюк, Микола Княжицький, Зоряна Кушплер, Михайло Крупієвський, Тарас Малкович, Любомир Футорський, Юрко Червінський. Завдяки їм вдалося зібрати уже 25,8 тис. грн. Якщо і ви захочете підтримати цей проект (мінімальна сума внеску – 1 грн.), можете зробити це через сайт biggggidea.com.
“Зараз багато хто з нас почуває себе загнаним у пастку. Ми змучені і знесилені брехнею, непевністю, деградацією держави та її владних структур, проблемами вдома. Давайте зупинимося і візьмемо до рук книжку Грицька Чубая “П’ятикнижжя”, яка наснажить нас силою і, можливо, підштовхне до відповідей на найважливіші наші питання – або просто дасть насолодитися ліричною поезією, – написано на сторінці проекту. – Просимо вас підтримати цей мистецький проект – заради Чубая і його поезії”.
Довідка
Григорій Петрович Чубай – український поет, перекладач. Один із чільних представників НМ-дискурсу у львівському андеґраунді 70-х років. Його творчість мала видатний вплив не так на поезію, як на самоусвідомлення деяких “вісімдесятників”. Батько фронтмена гурту “Плач Єремії” Тараса Чубая.
Народився 23 січня 1949 року в Березинах Козинського (тепер Радивилівського) району Рівненської області у селянській родині. Навчався в Козинській середній школі, Московському літературному інституті.
Писати почав у ранньому віці. Йому не вдалося вступити до Київського університету через виступ перед пам’ятником Т. Шевченку, де він намагався трактувати твори Кобзаря не так, як того вимагала офіційна пропаганда. Після цього повернувся додому і працював на радіо у місті Радивилів.Після написання антирадянської та антиімперської за сутністю поеми “Вертеп” приїхав до Львова, де з великим успіхом читав її в середовищі молоді. Там же познайомився із подружжям Калинців – Ігорем та Іриною, братами Горинями, В’ячеславом Чорноволом, Віктором Морозовим. Друзі та близькі називають поета Грицьком, як він сам волів. Після зближення з “антирадянськими елементами” в Чубая почалися обшуки, інспіровані КДБ. Постійне нервове напруження підірвало здоров’я поета.
1970 року він одружився і залишився жити у Львові на Погулянці. Організував та видавав “Скриню” – один із перших самвидавівських журналів України, де друкував твори друзів та свої власні.
1972-го КДБ провело обшук в будинку його дружини Галини на Погулянці. Кількаденне перебування в КДБ на тодішній вул. Миру спричинили в поета глибоку депресію, а виснажлива фізична праця вантажника призвела до розладу здоров’я. Важкі матеріальні умови змусили Чубая працювати якийсь час і на будовах Сибіру, що майже цілковито зруйнувало його здоров’я.
1979 року Григорій Чубай блискуче склав іспити до Літературного інституту ім. М. Горького в Москві. Вчився у семінарі Анатолія Жигуліна, який назвав його найсильнішим на своєму потоці.
Навчаючись на третьому курсі, 16 травня 1982 року Григорій Чубай пішов із життя. Його поховали на Сихівському ц винтарі. На клопотання родини та Львівської організації Спілки письменників України Львівська міська рада дозволила в грудні 1995 року перепоховати тіло поета на полі №11 Личаківського цвинтаря. 15 вересня 2007-го на його могилі поставили пам’ятник (того ж дня у Львові відбувся Вечір пам’яті Грицька Чубая).
Уже посмертно його прийняли до Спілки письменників України. Тільки тоді радянська влада дозволила друкувати його вірші та поеми, переклади віршів Блока, іспанських, чеських та польських поетів. У 1990 році вийшла його книжка “Говорити, мовчати та говорити знов”, перекладена польською та іспанською, а в 1999-му – “Плач Єремії”.
2009 року видавництво “Грані-Т” видало збірку дитячих віршів Григорія Чубая, які до цього видавали лише самвидавівськими зшитками, “Скоромовка не для вовка”.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно увійти
