Дні Чеської Республіки, які щойно завершилися у нашому місті, неможливо було б уявити собі без музики. Адже невипадково Чехію із давніх-давен називали "консерваторією Європи" завдяки тому, що більшість вихідців із цієї країни ставали відомими виконавцями та композиторами на всьому континенті. Музична історія Львова також була б не такою різноманітною без імен чеських музикантів, які багато в чому спричинилися до неповторності культурного обличчя міста в ХІХ - на поч. ХХ ст.

Важливо, що сьогодні традиція цих культурних взаємин знову потрохи починає відроджуватися. Нагадаємо, що на початку вересня в нашому місті завдяки співпраці Львівської області й Злінського краю та підтримці українсько-чеського СП "Ройал ЛТД" виступив театр із м. Злінь. А цієї середи тріо "Сіраеліс" гармонійними акордами завершило "чеські дні" у Львові.

Склад празького колективу, що існує вже майже десять років, - доволі незвичний: сопрано, фортепіано та альт (струнний інструмент), а його учасниці - три чарівні молоді жінки, кожна з яких відома і сольною кар'єрою. Співачка Павліна Сеніцова є однією із примадонн Державної празької опери, альтистку Їтку Госпрову називають "однією з найбільш динамічних постатей сучасної чеської сцени", а піа­ністка-концертмейстер Лада Їраскова-Бартошова часто су­проводжує колег у їхніх концертних подорожах. Зрештою, чимало поїздило світом і тріо "Сіраеліс", яке об'єднало трьох обдарованих жінок. Вони вже виступали в Тунісі, Болгарії, Німеччині, часто концертують у рідній країні. А от до України приїхали вперше.

Публіка, хоч і нечисленна, дуже тепло вітала гостей з Праги. Тож побажання приємного вечора, висловлене перед початком концерту генеральним консулом Чеської Республіки у Львові Ладіславом Граділом, справдилося вповні. Невипадково Павліна Сеніцова назвала львівську публіку "казковою" і виконала на біс запальну арію із оперети Імре Кальмана "Принцеса чардашу".

До речі, це виявився єдиний твір не чеського композитора в програмі, складеній послідовно із творів лише митців з-над Влтави, здебільшого романтичного характеру. Звучали  вокальні цикли Ярослава Кржічки та Йозефа Форстера, фортепіанна "Пісня кохання"  Йозефа Сука,  "Медитація" для альта соло Сусанни Бодрової, віртуозні альтові "Варіації" Антоніна Скоумала та, звичайно ж, твори класиків чеської національної школи - арії з опери Бедржиха Сметани "Продана наречена" та Антоніна Дворжака "Русалка", а також дворжаківський вокальний цикл "Циганських мелодій". Тож концерт подарував львів'я­нам не лише естетичну насолоду, але й мав пізнавальний характер. А для чарівних виконавиць приємні сюрпризи, на цей раз вже кулінарного характеру, продовжились у львівському ресторані "Прага".