Минулої суботи біль­шість світових інформ­агенцій облетіла звістка про самогубство відомого скрипаля і дириґента Сергія Дяченка, який упродовж останніх десятиліть провадив свою школу в Римі. Італійська поліція звинуватила музиканта зі світовим іменем у продажу фальшивих скрипок "з іменами".

"Навів" стражів порядку на свого педагога один із студентів, якому Дяченко перед тим за 650 тисяч євро продав інструмент "роботи" видатного італійського майстра XVIII ст. Гуаданіні. Проте юнака в певний момент насторожив не вельми приємний звук дорогого інструмента, він звернувся до експертів, а ті оцінили скрипку (як з'ясувалося, невідомого німецького майстра нашого часу) щонай­більше в 3 тисячі євро.

За прикладом колеги, до експертів звернулися ще шестеро учнів Дяченка: їм усім він продав "унікальні" скрипки вартістю щонайменше 150 тис. євро. Насправді ж, як стало відомо з розслідування, ці інструменти маестро купував на блошиному ринку.

Львів'ян такий фінал високомистецької історії, свідками  якої вони були не одне десятиліття, просто шокує. Адже Сергій Дяченко походив з нашого міста. Його батько виховав не одне покоління скрипалів у Львівській середній спе­ціальній музичній школі ім. С.Крушельницької, мати, яка й донині мешкає у Львові, була скрипалькою у Львівському симфонічному оркестрі. Сам Сергій Дяченко ще в юності продемонстрував неабиякі таланти, крім Львівської, також навчався у Ленінградській та Московській консерваторіях.

1990 року емігрував до Італії, де заснував престижну музичну академію Acca­demia Art Music та виступав експертом однієї з провідних англійських фірм музичних інструментів. Чи не тоді й зародилася в нього ідея "розвинути" власний бізнес?

Мистецький керівник та головний дириґент камерного оркестру "Віртуози Львова" Сергій Бурко, з яким Дяченко активно співпрацював понад десять років, досі не може повірити в те, що трапилося. "Ще в п'ятницю мені зателефонували та повідомили про смерть 64-літнього музиканта від обширного інфаркту, - розповів він "Пошті". - Я висловив співчуття матері покійного. А вже наступного дня в Інтернеті з'явилася зовсім інша інформація..."

Пан Бурко підкреслює, що за багато років співпраці Сергій Дяченко завжди демонстрував виняткову людську порядність і творчий підхід. Багато львів'ян пам'ятають сенсаційні виступи його зовсім юної доньки Марії, яка в десять-дванадцять років виконувала програми для дорослих віртуозів. В одному із останніх проектів два роки тому Сергій Дяченко привіз до Львова не лише свою диво-дитину, але й багато інших учнів. До речі, серед них був і скрипаль, котрий тепер звернувся до поліції із скаргою на свого педагога. Можуть пригадати меломани й про активну рекламну кампанію проекту Дяченка, "фішкою" якої був представлений на концертах інструмент роботи Гіварнері, який, як стверджував сам музикант, належав самому Антоніо Вівальді. Чи й справді?

Сергій Бурко каже, що не мав жодних підстав сумніватися у справжності привезеного до Львова інструмента, на якому грала Марія Дяченко. Тим більше, що він не належав музичній родині і був наданий у тимчасове користування одним з італійських фондів.

Італійська поліція вилучила понад 140 скрипок призначених для продажу під дорогими "брендами"