Краса українського поля

У Національному музеї імені А. Шептицького триває виставка робіт Сергія Васильківського зі збірки Харківського художнього музею

В Україні розпочали цікавий проект “Музей-гість” між  львівським Національним музеєм ім. А. Шептицького та Харківським художнім музеєм. Завдяки ньому шанувальники мистецтва мають змогу познайомитися з творчістю видатних художників Галичини і Слобожанщини. Обидва музеї,  що перебувають “в гостях” один у одного, мають у своїх зібраннях роботи чільних українських митців – Івана Труша та Сергія Васильківського. 
Реалізацію проекту розпочали 24 травня з відкриття у Харківському художньому музеї виставки творів І. Труша “Малярські елегії українського неоромантика”. А львівською його частиною стала експозиція “Сергій Васильківський. Українська доля Дикого Поля”.
Творча особистість художника посідає одне з почесних місць в історії вітчизняного мистецтва. Вона тісно пов’язана з розвитком національного реалістичного живопису кінця ХІХ – початку ХХ ст., у становленні якого значну роль відіграла харківська пейзажна школа. 
Майже все своє свідоме життя Сергій Васильківський прожив у Харкові. Там він створив близько 3500 робіт, більшість з яких присвятив Україні, її природі, історії і традиціям. 
Сергію Васильківському судилося стати першим у пошуках і творенні пластичного образу Слобожанщини. Світосприйняття природи в пейзажах художника народжувався у просторі камерному, затишному, доступному глядачеві. Майстер часто підкреслював краєвид побутовою сценою. Степові ландшафти, які переважають у творчій спадщині художника, затишні й обжиті, як і зображені ним околиці сіл, левади, луки, плеса річок, краєвиди Слобожанщини. Це і є та естетика “відкритого вікна”, притаманна тогочасному європейському мистецтву і побачена Васильківським у творах барбізонців та імпресіоністів.
Попри невеликий формат, його роботи справді монументальні: чітка побудова, гармонійне співвідношення складових, пружна ритмічність кольорів надають їм піднесеного звучання. Авторське витворення ідеального пейзажного образу рідного краю збіглося з характерним для народної уяви сприйняттям буденного як прекрасного та величного, що є визначальною рисою етнічно-ментального кодексу українства.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.4384 / 1.54MB / SQL:{query_count}