Секс і кримінал – як у кіно, так і в житті

Цьогорічний міжнародний кінофестиваль, що традиційно проходив на французькому Лазуровому березі, не обійшовся без скандалів та екшну

Володаркою “Золотої пальмової гілки” у 2013 р. стала кінострічка “Синій – найтепліший колір” Абдельлатіфа Кешиша (Франція), яка напередодні отримала і премію Міжнародної асоціації кінокритиків (ФІПРЕССІ)
Ось і завершився 66-й Каннський кінофестиваль – один із найпрестижніших у світі кіно. Цього року він тривав з 15 по 26 травня і видався напрочуд динамічним, м’яко кажучи… 
Уже з початку відкриття свято зіркам добряче зіпсували безконечні дощі, які заливали червону доріжку і дороге вбрання гостей. Згодом, під час презентації стрічки Софії Копполи “Елітне товариство”, в якій розповідається про банду підлітків, що грабує маєтки знаменитостей, кіноісторія буквально ожила – група невідомих осіб викрала коштовності “Шопар” на мільйон доларів. Усе б нічого, ось тільки саме ці прикраси були орендовані зірками для виходу в Канні... 
Та й це ще не кінець: за кілька днів під час вечірки, організованої одним із ювелірних брендів, просто з демонстраційного стенда зникло кольє вартістю… 2 млн євро! 
І все ж, попри всі ці кримінальні пригоди, шоу, як відомо, має тривати. Тож, незважаючи на прикрі інциденти, всі заходи та акції 66-го Каннського кінофестивалю відбувалися за графіком, а журі, очолюване Стівеном Спілбергом, уважно переглядало роботи учасників основного конкурсу. У 2013-му до нього потрапили 20 фільмів – “Венера в хутрі” Романа Поланського, “Всього 17” Франсуа Озона, “Минуле” Асгара Фархаді, “Життя Адель” Абдельлатіфа Кешиша і “Замок в Італії” Валерії Бруні-Тедескі (усі – Франція); “Всередині Льюїна Девіса” Етана і Джоела Коенів, “За канделябрами” Стівена Содерберга, “Небраска” Александра Пейна, “Іммігрант” Джеймса Грея і “Джиммі Пікар” Арно Деплешена (країна-виробник – США); японські “Який батько, такий і син” Хірокадзу Корееди і “Солом’яний щит”; спільні роботи “Тільки Бог простить” Ніколаса Віндінга Рефна (Франція –Данія), La Grandе Bellezza Паоло Соррентіно (Франція –Італія), “Міхаель Кольхаас” Арно де Пальєра (Німеччина – Франція) та кінострічки “Елі” Амата Ескаланте (Мексика), Grisgris Махамата-Салеха Харуна (Чад), “Боргман” Алекса Ван Вардмердама (Нідерланди) і “Дотик гріха” Цзя Чжанке (Китай).
Саме з цього переліку обирало переможців журі, до якого ввійшли режисери Енг Лі, Крістіан Мунджиу, Наомі Кавасе і Лінн Ремсі та актори Відья Балан, Даніель Отой, Ніколь Кідман і Крістоф Вальц. Якщо описувати проблематику фільмів, що потрапили до основної конкурсної програми, однією фразою, нею мала б стати  “секс, наркотики і рок-н-рол”. Ба більше, червоною ниткою через увесь фестиваль проходила тема одностатевого кохання.
Та повернімося до головного: хто ж став кращим у Канні? Спеціально для своїх читачів “Пошта” не лише друкує імена переможців та лауреатів Каннського міжнародного фестивалю – 2013, а й пропонує фоторепортаж із урочистої церемонії вручення нагород.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.4162 / 1.6MB / SQL:{query_count}