Днями у Фотогалереї Василя Пилип’юка (вул. Стецька, 3а) відкрилась експозиція “Пейзажі Криму”, яка триватиме тут до кінця листопада. Автор цієї виставки – заслужений працівник культури України, член Національної спілки фотохудожників України, заслужений художник Міжнародної федерації фотомистецтва Євген Комаров. Митець по праву вважається одним з найкращих українських майстрів поетичного краєвиду. Його пейзажні фотографії ніколи не закликали до боротьби чи роздумів на тему буття, але змушували хвилюватись. Тут він – спостерігач, споглядач, який з розчуленням і захопленням вдивляється в навколишній світ і радіє йому як дитина. Роботи цього фотографа ніжні і наївні. Євген Комаров настільки любить красу, що часом, здається, втрачає почуття реальності.
“Мені дуже подобається моє заняття. Фотомистецтво навіть допомагає впоратися з депресією. Я повністю поринаю в роботу... Коли не виходить одна світлина, беруся за іншу, – пояснює фотохудожник. – Своїй справі – класичній фотографії –я відданий усе життя. Зараз модна дещо інша, абстрактна і не зрозуміла. Кажуть, що це гарно. Але, думаю, ця мода скоро мине.”
Любов до фотографії зіграла провідну роль у житті Євгена Комарова. На сьогодні митець є членом Міжнародної організації фотохудожників “Созвєздіє”, Лондонського фотосалону, фотофедерацій Індії та Пакистану, фотоклубів “Росаріо” і “Буенос-Айрес” (Аргентина), м. Сібіу (Румунія), лауреат одинадцяти золотих медалей американського фототовариства (PSA) та тринадцяти золотих медалей Міжнародної федерації фотомистецтва (FIAP). Євген Комаров провів чимало персональних виставок як в Україні (три в Києві, по дві у Вінниці, Кривому Розі, Сімферополі та Феодосії, і по одній у Львові, Сумах, Полтаві, Дніпропетровську, Євпаторії та Одесі), так і за кордоном ( в Іспанії, Македонії, Словенії, Німеччині й Росії). А роботи визнаного майстра фотографії придбали фотомузеї Італії, Іспанії, Пакистану, Індії.
“Дуже люблю фотографувати гори. Раніше багато їздив, а тепер вже трохи не той вік (маестро 79 років), тож знімаю в Ялті, де зараз мешкаю, – розповідає про свою роботу Євген Комаров. – Люблю працювати восени та особливо взимку у диких, незнаних та незайманих місцях.”