Ідея створення виставки належить доньці живописця Христині Звіринській-Чабан. Для експозиції з приватних колекцій обрали 15 робіт відомого майстра.

Карло Звіринський працював у жанрі пейзажу, натюрморту, створював абстрактні композиції. Крім того, розписував церкви на Львівщині і намалював близько 30 ікон для Успенської церкви у Львові. 

Наприкінці 1950-х митець започаткував нелегальну мистецьку школу для творчої молоді, яка дістала назву “Підпільна академія Звіринського” та  проіснувала до кінця 1960-х. Метою школи було формування нового покоління художників, здатного забезпечити безперервність процесу повноцінного розвитку національної культури. Особливу увагу  Звіринський приділяв вивченню досягнень світового мистецтва (культури) та розвитку національної свідомості. Учнями цієї школи були відомі нині художники – А. Бокотей, З. Флінта, О. Мінько, Р. Петрук, І. Марчук та інші.

“Мистецтво є відображенням світоглядної позиції. Для мене мистецтво тісно пов’язане з моїм відношенням до Бога, з моїм баченням Його у всьому, що мене оточує, – сказав колись Карло Звіринський. – Моє малярство є формою молитви, все, що оточує мене – дерево, земля, трава, людина – все є великим чудом, великим чудом, якого я не можу зрозуміти, яке б повстало без такого пояснення, як існування Бога…”